Horrors of normal distribution
Mar. 17th, 2021 11:32 amВ дискусії у
malyj_gorgan я почув два дуже різних коментаря до пари ситуацій з дискримінацією.
Коментар 1: це жахливо
Коментар 2: це хвіст normal distribution
(цитати по пам'яті)
Я трохи подумав, і зрозумів, що нема ніякого протиріччя. Обидва коментарі - абсолютно вірні. Коли мова йдеться про проблеми one-down group, то звичайний хвіст гаусова розподілу - є жахливим.
Це може здивувати. Як так, що поганого у статистиці? Якщо в мене в портфоліо є 100 стоків, і один з них зростає в ціні, а інший - швидко падає, то це на мене впливає аж ніяк, навіть якщо це "хвости" гаусового розподілу.
Але є хвости, і є хвости. Якщо з умовних 100 людей, з якими я контактую щотижня - знаходиться два "хвоста":
* "хвіст" 1 - мати Тереза
* "хвіст" 2 - хуліган з битою
то в результаті цього нормального розподілу в мене все одне зламана щелепа і гаманця нема.
Такі справи.
Коментар 1: це жахливо
Коментар 2: це хвіст normal distribution
(цитати по пам'яті)
Я трохи подумав, і зрозумів, що нема ніякого протиріччя. Обидва коментарі - абсолютно вірні. Коли мова йдеться про проблеми one-down group, то звичайний хвіст гаусова розподілу - є жахливим.
Це може здивувати. Як так, що поганого у статистиці? Якщо в мене в портфоліо є 100 стоків, і один з них зростає в ціні, а інший - швидко падає, то це на мене впливає аж ніяк, навіть якщо це "хвости" гаусового розподілу.
Але є хвости, і є хвости. Якщо з умовних 100 людей, з якими я контактую щотижня - знаходиться два "хвоста":
* "хвіст" 1 - мати Тереза
* "хвіст" 2 - хуліган з битою
то в результаті цього нормального розподілу в мене все одне зламана щелепа і гаманця нема.
Такі справи.
(no subject)
Date: 2021-03-24 02:37 am (UTC)Я не про зручніше. Я про нелогічність закликів "не робить як я роблю (групую, наприклад, росіян), робить як я кажу".
ну ось як представник саме той групи "агресор та толерантні до агресора", я можу поділитися, як я пріоритизував це питання, щоб запобігти проблем. Відповідь - НІЯК. За 40+ років життя мені войовнича меншість не створила жодних проблем. І не тільки мені, а всьому моєму немаленькому оточенню. Люди, яким створили проблеми - це як раз далекий хвіст, типа дівчинки, якій Фаріон нахамила, або того співака вуличного, що по пиці вихватив.
Але навіть якщо б ця войовнича меншість мені та (середньому російськомовному українцю взагалі) створила б проблеми - то з цього можна зробити цікавий висновок. Наприклад, сучасному середньому українському (і не тільки українському) чоловіку сексизм не створює жодних проблем. (На відміну від ейджізму.) Виходить, щоб той середній чоловік цю проблему усвідомив і збільшив її пріоритет - войовнича феміністична меншість повинна створити йому цілком реальні проблеми - від персонального шеймінгу до державного примусу під загрозою анального покарання?
А я тут і не сперечаюся - я підмітив, що ігнорувати проблему української мови в Україні не айс, а проблеми ірландців та англичан (включно з проблемами ірландського ґеліку) - норм (для українця). Ось прямим текстом ж написав, українською по фоновому.
Але пояснення "я виключення - мені можна, іншим - зась, але іноді, теж можна!" я не можу купити, бо це не пояснення взагалі, так можна пояснити все, що завгодно.
Тобто це навіть не мораль - "сукупність понять про добро, система норм, що регулюють поведінку в суспільстві". Бо норма "якщо захочеш - групуй, якщо не захочеш - не групуй" - це вже не те, що може щось регулювати або давати поняття про щось...
(no subject)
Date: 2021-03-24 05:48 am (UTC)(а) треба писати "робіть" ("делайте"). Бо "робить" = "робити", а "робить"="делает"
(б) коли групують саме росіян в контексті нинішнього конфлікту, то я якраз і не проти :)
(в) але, в принципі, так, "не групуйте без потреби", я вважаю, що у мене, в конкретній риториці, така потреба є, якось цю свою думку мотивую, але не наголошую, що воно повинно бути універсальним
(насправді, я вже тиждень, як не більше, збираюся написати великий дисклеймер з вибаченнями, бо я таки реально не хочу ображати тих, хто того не заслуговує, значною мірою і твоїми стараннями, але нашвидкуруч написати вийде погано, а не нашвидкуруч поки не вийшло)
Ну чому "різними шляхами пробує добитися" це обов'язково "створити проблеми"? Ще й з якимись драконівськими наїздами. Ні, звичайно.
От ти, наприклад, перейшов на українську через створені тобі проблеми? Сам же пишеш, що ні.
Так само майже у всьому. Зі знайомих мені людей, які так чи інакше перейшли на українську, рівно нуль відсотків примусили це зробити. Якщо грубо, то приблизно половина перейшла "по інерції", бо так стало зручніше, а інша половина надихнулася якимись ідеями чи конкретними людьми. Наприклад, інший мій знайомий луганчанин, зараз киянин, довший час вживав виключно російську. А українську почав вживати після того, як спілкувався з моїм татом. Ніяких заставлянь чи проблем, навпаки, Віталік допомагав моїм батькам добратися з Борисполя на потяг до Тернополя 11 років тому, по дорозі забрав їх до себе додому передихнути і помитися, то кілька годин проспілкувалися, і з того часу, за його словами, він зрозумів, що хоче говорити українською, принаймні з нами. На жаль, я так не вмію, а в тата вже не запитаєся...
Але, повертаючись до мови: такими чи подібними шляхами, помаленьку все і міняється, агресивність і войовничість меншості потрібні не для того, щоби створювати проблеми інертним, а щоби протистояти агресивним і войовничим пропонентам "назад в імперію". Якби не існування доброзичливого "східного брата" (ну, наприклад, як в моїх рожевих мріях, якби вони би розвалилися на пару десятків дрібних країночок і зайнялися одне одним), то і войовничості би було не треба, самої лише енергійності достатньо було б.
А застосовані до широкого загалу пуста войовничість і наїзди на кшталт Фаріонихи -- це лише пряма і нерозбавлена шкода.
Подібно з фемінізмом, до речі. Войовничі і агресивні корисніші для того, щоби створювати проблеми відвертим ворогам, тим, хто не хоче давати право голосу або право володіти власністю, або право на розлучення. А інертну більшість краще розвивати через інформування, освіту і т. п.
> ... що ігнорувати проблему української мови в Україні не айс, а проблеми ірландців та англичан
> (включно з проблемами ірландського ґеліку) - норм.
"айс" тут ні при чому, я написав, що ігнорувати одні не вийде так чи інакше, а інші можна і ігнорувати, бо це не твої проблеми. Можча і не ігнорувати, твій вибір. А для жителя Оркнейських островів буде навпаки. Всі проблеми на світі, allegedly, приймав до серця лише один чоловік, та і той в якийсь момент запропонував оточенню "heal yourselves", потім ще, аж поки його не розіп'яли.
Не бачу аналогії з Портосом. Але так, переважно не варто, але деколи -- доводиться. Pлюс якась моя мотивація, чому я вважаю, що те, що я зараз роблю, краще робити таким чином. Але треба дивитися в кожному конкретному випадку. Ніяких групових претензій до тих, хто вважає, що так групувати не можна, або преференцій до тих, хто зі мною концептуально згоден, у мене нема, я точно так само можну з ними погоджуватися або не погоджуватися індивідуально.
(no subject)
Date: 2021-03-24 06:14 am (UTC)Саме так, через створені проблеми! Але ці проблеми були створені не українцями, а навпаки - росіянами. Тому довелося опановувати українську, щоб в побуті не плутали з росіянином. (Російська в мене теж без акценту характерного, від воронежця чи ростовчанина мене не відрізнити.)
А до того - та войовнича меншість аж ніяк моєї уваги до цієї проблеми не привертала, часу на її вирішення я витрачав рівно нуль. Тобто твоя думка, що не можна ігнорувати проблему - не відповідає реальності. Можна, можна, якщо ти навіть не агресор, а просто в групі "агресор+ті, що толерують агресора". Я на практиці це перевірив.
Так що треба дякувати Путіну та Януковичу - якщо б вони не виявилися такими тупими, то в них був би цілком реальний шанс пустити Україну по білоруському сценарію, а я б їм би ще й пасивно допомагав знищувати українську мову (займаючи позицію "а какая разница на каком языке"). Тобто я цю позицію реально займав, без жартів.
Ну ось саме до цього я і чіпляюсь - не для персонального наїзду, а тому що такий підхід не є ані консистентним, ані предиктивним, ані нормативним.
Ти вважаєш, що в тебе така потреба є, запоребрик теж вважає, що в нього така потреба є, феміністка теж вважає, що в неї є потреба, нацист теж не нехтує цім підходом, і так далі аж до велосипедистів з філателістами.
Якщо ми приймаємо підхід "норм нема, кожен сам вирішує" - це приводить в абсолюті до хаосу, а в реалі - до суворих непорозумінь та ображень.
Тому треба шукати якісь критерії, по яким оцінювати право на виключення. Наприклад - через необхідність зберегти здорову психіку під постійним пресінгом. Або через наявність реальної загрози агресії/загрози життю/загрози здоров'ю.
Тоді в першому випадку право на виключення отримують українці та жінки. В другому - українці, жінки та велосипедисти (останні - по відношенню до водіїв, наприклад). І в кожному випадку кожна з груп може якось планувати свої відносини з іншими.
Виникає спільний протокол комунікації. Це важливо, як на мене.