[trigger warning: нецензурна лексика, образи в бік політиків і виборців]
Гопники - погані люди. Віджимати гроші на ланч у очкарика - така собі справа, хвалитися тут нема чим. Але навіть в цій ситуації не можна не помітити принципову різницю гопника та інтелігенту, який віддає гроші, і ця різниця - не на користь жертви.
Бо гопник - свідомо ставить на кон свою безпеку і комфорт! Бо як знати - може, той очкарик КМС по боксу? Або його брат - кришує район? Або менти побачать, заметуть і наступні пару років доведеться провести в доволі дискомфортних умовах? Все це реальні сценарії - але гопник бачить їх, і свідомо йде на ризик отримати по єбалу. І цей ризик приносить йому реальний профит.
А очкарик боїться отримати люлей, тому в нього профіту і нема, одні збитки.
Подивимося на нашу політику - тут ми теж маємо ГОПників, які свідомо ризикують на всіх фронтах. Креативно рахують голоси на виборах (привіт, Ел Гор!), порушують політичні традиції і норми (філібастер при призначенні суддів ВС - нафіг! даєш Citizens United! Roe v. Wade - нафіг! взятки під камеру в Овальному офісі - а що тут такого? і теде і тепе.)
Але найголовніше, що вони готові порушувати закон, битися (в буквальному сенсі), сідати в тюрму - знаючи, що братва за них буде тягнути мазу. І це почалося не вчора!
А що всі ці роки робили демократи? When they go low - we go high! Треба шукати компроміс, бути модерованими! Не треба розхитувати човен! Треба просто взяти, і домовитися. І ось зараз Шумер і Джефріс вихваляються тим, що перший на відповідь беззаконня написав Трампу лист з "8 суворими питаннями" (буквальна цитата), а другий навіть не сам написав - пишається, що strongly-worded letter написав окружний прокурор! Пардон, але з такими лідерами партії нам пизда. Бо якщо одна людина готова битися (ризикуючи вихватити люлей), а друга не готова - то перша завжди виграє!
Щоб не завершувати на песимістичній ноті, давайте запитаємо себе, а що можна зробити?
По-перше, треба таки визнати, що шукати компроміс нема з ким. Середній республіканець вірить що ми вкрали вибори і вбиваємо ненароджених дітей. Це не залишає простору для пошуку компромісу. Який він може бути? Вбивати дітей по середам і п'ятницям, і красти тільки кожні треті вибори? Ні, тут можлива тільки капітуляція. (Це не значить, що з ворогом не можна вести розмов. Навіть нацистів вербували і переманювали - але штучно, коли пощастить, і під конкретні задачі, не роблячи з цього електоральну стратегію - бо вона очевидно не працює.)
По-друге, треба визнати, що ми відмовлялися визнати реальність, і намагалися задобрити гопників грошима на ланч - але це прогнозовано тільки розпалило їх апетити. Ми зачиняли очі на політичне беззаконня і порушення норм, на створення безконтрольної поліції, яка закон порушує безкарно, і теде, і тепе. І чорт би з ним, якщо б це торкалося тільки персонально нас - але ж ми наобирали цих Шумерів, які і зараз не проти подомовлятися з республіканцями в спортзалі (реальні його слова). І це б теж була не вся проблема - але ж ми (як колектив виборців) активно тюкав будь-кого, хто не схожий на Шумера? Анті-фа? нініні, ви що, ми не анті-фа. Not fucking around coalition? ні-ні, ви що, про них не можна навіть в новинах писати. AOК та Берні? фу, радикали, ату їх! Ну ось і приплили... Тепер треба подивитися на все, на що ми заплющували очі, і визнати, де ми проїбалися.
По-трете, якщо ми розуміємо, що ми вчора проїбалися з "домовлянням посередині", а сьогодні таки треба битися - політично і не тільки, то треба це визнати. І послати нахер всіх цих любителів домовитися посередині. Vote blue no matter who - не працює. Якщо ми самі не готові чинити опір - то наш голос (як буквальний, так і виборчий) і наш долар повинен йти тим, хто готовий битися і перемагати.
Гопники - погані люди. Віджимати гроші на ланч у очкарика - така собі справа, хвалитися тут нема чим. Але навіть в цій ситуації не можна не помітити принципову різницю гопника та інтелігенту, який віддає гроші, і ця різниця - не на користь жертви.
Бо гопник - свідомо ставить на кон свою безпеку і комфорт! Бо як знати - може, той очкарик КМС по боксу? Або його брат - кришує район? Або менти побачать, заметуть і наступні пару років доведеться провести в доволі дискомфортних умовах? Все це реальні сценарії - але гопник бачить їх, і свідомо йде на ризик отримати по єбалу. І цей ризик приносить йому реальний профит.
А очкарик боїться отримати люлей, тому в нього профіту і нема, одні збитки.
Подивимося на нашу політику - тут ми теж маємо ГОПників, які свідомо ризикують на всіх фронтах. Креативно рахують голоси на виборах (привіт, Ел Гор!), порушують політичні традиції і норми (філібастер при призначенні суддів ВС - нафіг! даєш Citizens United! Roe v. Wade - нафіг! взятки під камеру в Овальному офісі - а що тут такого? і теде і тепе.)
Але найголовніше, що вони готові порушувати закон, битися (в буквальному сенсі), сідати в тюрму - знаючи, що братва за них буде тягнути мазу. І це почалося не вчора!
А що всі ці роки робили демократи? When they go low - we go high! Треба шукати компроміс, бути модерованими! Не треба розхитувати човен! Треба просто взяти, і домовитися. І ось зараз Шумер і Джефріс вихваляються тим, що перший на відповідь беззаконня написав Трампу лист з "8 суворими питаннями" (буквальна цитата), а другий навіть не сам написав - пишається, що strongly-worded letter написав окружний прокурор! Пардон, але з такими лідерами партії нам пизда. Бо якщо одна людина готова битися (ризикуючи вихватити люлей), а друга не готова - то перша завжди виграє!
Щоб не завершувати на песимістичній ноті, давайте запитаємо себе, а що можна зробити?
По-перше, треба таки визнати, що шукати компроміс нема з ким. Середній республіканець вірить що ми вкрали вибори і вбиваємо ненароджених дітей. Це не залишає простору для пошуку компромісу. Який він може бути? Вбивати дітей по середам і п'ятницям, і красти тільки кожні треті вибори? Ні, тут можлива тільки капітуляція. (Це не значить, що з ворогом не можна вести розмов. Навіть нацистів вербували і переманювали - але штучно, коли пощастить, і під конкретні задачі, не роблячи з цього електоральну стратегію - бо вона очевидно не працює.)
По-друге, треба визнати, що ми відмовлялися визнати реальність, і намагалися задобрити гопників грошима на ланч - але це прогнозовано тільки розпалило їх апетити. Ми зачиняли очі на політичне беззаконня і порушення норм, на створення безконтрольної поліції, яка закон порушує безкарно, і теде, і тепе. І чорт би з ним, якщо б це торкалося тільки персонально нас - але ж ми наобирали цих Шумерів, які і зараз не проти подомовлятися з республіканцями в спортзалі (реальні його слова). І це б теж була не вся проблема - але ж ми (як колектив виборців) активно тюкав будь-кого, хто не схожий на Шумера? Анті-фа? нініні, ви що, ми не анті-фа. Not fucking around coalition? ні-ні, ви що, про них не можна навіть в новинах писати. AOК та Берні? фу, радикали, ату їх! Ну ось і приплили... Тепер треба подивитися на все, на що ми заплющували очі, і визнати, де ми проїбалися.
По-трете, якщо ми розуміємо, що ми вчора проїбалися з "домовлянням посередині", а сьогодні таки треба битися - політично і не тільки, то треба це визнати. І послати нахер всіх цих любителів домовитися посередині. Vote blue no matter who - не працює. Якщо ми самі не готові чинити опір - то наш голос (як буквальний, так і виборчий) і наш долар повинен йти тим, хто готовий битися і перемагати.
(no subject)
Date: 2025-08-17 02:49 am (UTC)Сорі, не вирішить - в Палату нема делегованого голосування, а саме на неї джеррімандерінг впливає більш за всього. Але це вже буде непоганий початок. (Від якого демократи шарахалися як від чуми, бо як можна! Традиція! Норма! Мене особисто запевняли, що делеговане голосування нас врятує, бо Трампа faithless electors не оберуть - зараз цих оптимістичних moderates чомусь не чути.)
Я б не плутав жорстку відповідь - від джерімандерінгу до сецесії з "усі вони однакові" або "демократи будуть красти та узурпувати владу". Без порушення законів демократи могли багато чого зробити - починаючи з відміни філібастеру, розширення ВС до 18 суддів і обмеження терміну їх служби. Зараз, звісно, втративши трифекту, можливостей менше - але все одно мова йдеться про порушення норм (які давно є неадекватними ситуації), а не законів.
І навіть не всяке порушення законів - є поганою справою. Кому, як не українцям, це знати - скільки законів було порушено на обох Майданах? Ото ж і воно. Та собсна самі США почалися з порушення законів - breaking & entering, aggravated assault, vandalism. Скільки там чаю в Бостоні було знищено і що там казали на цю тему британські судді? (А якщо ми покличемо Годвина, то як не пригадати, що Анна Франк з ї родиною - порушували закони, нахабно брехали, підробляли документи...)
Тобто тут я б, звісно, не закликав до абсолютною анархії, але якщо пам'ятати, навіщо ми йдемо на жорсткий конфлікт, з якою метою ми переходимо ту чи іншу межу - то принципова різниця між гопником та інтелігентом таки є. Навіть якщо інтелігент бере биту і натягує на неї шкарпетку...
(Тут треба думку розгорнути, чи натяк вдався?)
(no subject)
Date: 2025-08-17 03:43 am (UTC)А в Палату можна по території географічній, якщо дуже змінився демографічний показник- враховувати голос виборців з коєфіцієнтом. Якщо є бажання, приклади в світі є, як можна голосувати в "палату" без джерімандерінгу.
справа в тому, в кого є реальні сили- вносити поправки та робити реформи. на мій погляд, вся система зроблена тут так, щоб цей процес зводити до мінімуму та стопорити. Тому додатки до Конституції "скінчилися", в середині 20 століття. й кожен американецсь пишаєтсья, що в нього Конституція "незмінна" століттями. Така "гарна".
зараз трамп робить все те, що робить -якраз завдяки тому що він порушує закони.
але умови для цього республіканці створювали років 50, не менше ( а там хто зна, може й 19 століття), потроху та послідовно.
так я бачу.
(no subject)
Date: 2025-08-17 04:12 am (UTC)Ось з цим я не можу погодитися. Єдине, що заважає демократам робити реформи в Конгресі - це філібастер. Але коли республіканцям треба щось продавити через Сенат, то демократи йдуть їм на поступки - і до сраки карі очі той філібастер (скільки раз тільки в цьому скликанні демократи доєднувалися до республіканців, щоб дати їм filibuster-proof majority - від голосувань за призначення різних трампівських посіпак до голосування за недопущення government shutdown). А коли республіканцям треба призначити суддю ВС (після того, як вони блокували просто так призначення Мерріка Гарланда) - то вони той філібастер просто відміняють.
На початку терміну Байдена в демократів була трифекта, можна було відмініти філібастер повністю - чи хоча б частково, для законів про вибори. Все що завгодно можна б було робити - навіть ВС можна б було розширити і обмежити його термін, як колись пропонував Рузвельт (і тоді вистачило тільки реалістичної погрози цього).
Але ж не можна, це порушення норм, Манчин з Сінемою образяться! І що? Законопроект, який би забороняв джеррімандерінг - викинули на смітник, ніяких системних реформ не вийшло, а Манчин з Сінемою все одно прокинули решту партії через хуй, пардон май френч.
Остання поправка була ратифікована в 1992 році, це не так давно. :) Міф про незмінність конституції і неможливість щось зробити - теж недавній. І є саме міфом, який нам нав'язують, щоб ми нічого не робили, поки інша сторона крутить ту конституцію на хую - змінюючи її якщо не додатками, то рішеннями ВС (який, в свою чергу, призначений з порушенням традицій і норм, якщо не законів). Нічого нам не забороняє грати в цю гру так же жорстко, як грає інша сторона - і це навіть законів не порушить.
А це правда. Уніфікована пропаганда (один головний канал), Southern strategy, тіньові структури по призначенню суддів (Federalist society) та плануванні політики (Heritage foundation) і це тільки мала частина. Ми в це грати принципово відмовлялися - а дарма.
(no subject)
Date: 2025-08-17 06:34 am (UTC)потрібно ще- достатньо голосів.
додамо вето президента. ще є ядерна опція.
до того ж, ще є застосування (та зловживання у випадку трампа) законів "виконавчими наказами" від президентів.
Але, демократи намагалися позбутися філібустера, та регулювати- не дуже вдало (2010+).
During the 113th Congress, two packages of procedural changes were adopted, one temporary for that Congress and one permanent.[52][53] Firstly, during the 113th Congress, debate on certain motions to proceed to bills would be limited to four hours, and the minority would be guaranteed the opportunity to offer amendments. Postcloture debate time on district judge nominations was limited to two hours, and postcloture debate time on executive nominations, other than those at Level I of the Executive Schedule, was limited to eight hours. Permanent changes to the Standing Rules of the Senate provided for a simplified cloture procedure for bipartisan motions to proceed and for compound motions to go to conference. Despite these modest changes, 60 votes were still required to overcome a filibuster, and the "silent filibuster"—in which a senator can, in practice, delay a bill even if they leave the floor—remained unaffected... On April 6, 2017, Senate Republicans eliminated the sole exception to the 2013 change.
The supermajority rule has made it very difficult, often impossible, for Congress to pass controversial legislation in recent decades. The number of bills passed by the Senate has cratered: in the 85th Congress, over 25% of all bills introduced in the Senate were eventually enacted; by 2005, that number had fallen to 12.5%; and by 2010, only 2.8% of introduced bills became law—a 90% decline from 50 years prior. During times of unified party control, majorities have attempted (with varying levels of success) to enact their major policy priorities through the budget reconciliation process, resulting in legislation constrained by narrow budgetary rules. Meanwhile, public approval for Congress as an institution has fallen to its lowest levels ever, with large segments of the public seeing the institution as ineffective.Shifting majorities of both parties—and their supporters—have often been frustrated as major policy priorities articulated in political campaigns are unable to obtain passage following an election. Despite the Democratic Party holding a substantial majority in the 111th Congress, the "public option" provision in the Affordable Care Act was removed because one senator—Joe Lieberman of Connecticut—threatened to filibuster the bill if it remained.Presidents of both parties have increasingly filled the policymaking vacuum with expanded use of executive power, including executive orders in areas that had traditionally been handled through legislation. For example, Barack Obama effected major changes in immigration policy by issuing work permits to some undocumented workers,[68] while Donald Trump issued several significant executive orders after taking office in 2017, along with undoing many of Obama's initiatives.[69] As a result, policy in these areas is increasingly determined by executive preference, and is more easily changed after elections, rather than through more permanent legislative policy.
Додам, самі демократи періодично його використовуюсть, щоб заважати республіканцям, на рівні штатів також (наприклад останній рекорд від демократів (Корі Букер), хоч і не зовсім філібустер).
Мені не подобаєтсья зовсім, як воно тут все "чудно" , не рационально та архаїчно. але я розумію, що так склалося не завдяки демократам, а навпаки, всупереч їх зусиллям. тому, звинувачувати демократів.. малорезультативно, та не має багато сенсу (на тлі того що є реульні відповідальні за ті явища)
(no subject)
Date: 2025-08-17 07:09 am (UTC)Рекордна промова Букера, це здорово, вона увагу привернула, але, на жаль, республіканцям вона не завадила взагалі.
Що до решти питань, звісно, не філібустером єдиним, тут Ви праві - це лише одна з проблем, хоч і ключова. Філібустер - це лише приклад, як демократи здаються навіть до початку двобою. І тут регрес, на жаль, дуже помітний - якщо в 2010 ще щось намагалися робити з мінімальним тимчасовим успіхом, то в в 2021 - навіть і не думали про це. Хоча демократи мали трифекту і ніяке вето президента не могло завадити продавити свою адженду.
Щодо звинувачень - я розумію, що я ходжу по тонкому льоду. Я сам проти того, щоб звинувачувати демократів в тому, за що відповідають (те що планували і продавлювали) республіканці.
Мої претензії - не в цьому. Мої претензії:
- до неготовності симетрично грати з гопниками (ГОПниками?),
- до репресій проти тих "своїх", хто готовий хоч щось ефективно, але не по нормам робити (*)
- до виборців (зі мною включно), яким декорум важливіший за перемогу, які обирають неефективних, неадекватних політиків
І це претензії я кажу не з метою залошити, мовляв, фу, погані, а з метою визнати проблему і почати робити інакше.
P.S. Це я кажу не як фанат Мамдані, АОК чи Берні - тут я як раз частина проблеми, останніх двох я теж хаяв в свій час, і як виявилося - часто дарма. :(
(no subject)
Date: 2025-08-17 08:09 am (UTC)але, вони не були б "демократами", якщо не були б демократами. ну, не були б інтелігентами, якщо були б гопниками.
до того ж, республіканській партії більше придатні риси "партії" (рівня кпсс, етс- більше вождізму, вертикалі влади, пропаганди, зборів, "програма партії", етс).
Демократична- більше аморфна та більше "бюрократична".
Також:
The Republican Party controlled 69 of 99 state legislative chambers in 2017, the most it had held in history.
The Party also held 33 governorships,the most it had held since 1922.
The party had total control of government in 25 states,
the most since 1952.
The opposing Democratic Party held full control of only five states in 2017.
In the 2018 elections, Republicans lost control of the House, but strengthened their hold on the Senate.
As of 2025, the GOP holds the presidency, and majorities in both the U.S. House of Representatives and U.S. Senate, giving them a federal government trifecta. It also holds 27 state governorships, 28 state legislatures, and 23 state government trifectas. Six of the nine current U.S. Supreme Court justices were appointed by Republican presidents.
There have been 19 Republicans who have served as president, the most from any one political party.
Тобто, перевага у владі, була на боці республіканців, а лібералізм та порядність заважають демократам "бути гопниками".
сили не рівні. і їм важко було стати рівними (то і не стали)- тому що вся систем зроблена так, щоб запобігти цьому (тим, хто порядний), але при тому вона з кількістю "дір" якими можуть користуватися непорядні (а вони так і роблять, та послідовно розширюють ті дірки в законах).
бо хтось живе по закону, а інший- "за поняттями", користуючись позазаконнми шляхами, хтось намагається думати про всіх, а другий- тільки про себе.
якщо один грає за правилами а другий без, виграє- другий.
а ми, хіба бажаємо щоб всі грали без правил? чи щоб всі грали по правилах..
(no subject)
Date: 2025-08-17 02:13 pm (UTC)Що до системи і нерівності сил - є таке. Але моя критика демократів (як функціонерів, так і нас, виборців) як раз і полягає в тому, що вони/ми активно боролись за збереження цієї гнилої системи (або усувалися від боротьби). Тобто буквально десятки років віддавали владу добровільно, щоб потім сісти і сказати: "а що ми можемо, сили нерівні, не можна нас критикувати."
Це маніпулятивне питання. (Я розумію, що воно не зі зла, але маніпуляція, хай і несвідома, в ньому є.) Бо спочатку треба сказати, а чи заслуговують ті правила того, щоб по ним взагалі грати?
Майдан порушував закони 16 січня, і не тільки - і можна сказати, що українці на ньому грали не по правилам. Але в підсумку вони ті правила порушували, щоб встановити нові, більш справедливі правила.
Контр-питання: що нам треба? відчуття моральної правоти, мовляв, не треба як в Україні, ми знимемо взуття і станемо на лавочки босоніж, щоб поганці побачили, які ми хороші, і пішли самі? Або потрібна перемога, навіть якщо процес її досягнення неможливий без порушення формальних правил?
Ні, я розумію тих, хто не готовий боротися. Я сам зараз не в тій формі, щоб лізти на барикади - лікарі тут трохи зайвого відрізали. :( Я розумію, що мені, можливо, доведеться тікати з країни, якщо зараз програємо, можливо, на останніх відносно нормальних виборах, і я реально до цього готуюсь. Але я за те, щоб критику "це не можна робити, це не по правилам та нормам" - залишити в минулому і дати простір і підтримку тим, хто боротися готовий.
(no subject)
Date: 2025-08-17 11:25 pm (UTC)а так вірно, в житті не все чорно біле, багато умов та складностей.
(no subject)
Date: 2025-08-18 03:05 am (UTC)(no subject)
Date: 2025-08-17 11:28 pm (UTC)(no subject)
Date: 2025-08-18 03:02 am (UTC)Ось це найголовніше. Тут сперечатися не можу! Якщо дивитися на Україну, то знову ж, приклад тих, хто не хотів платити ціну за мілітаризацію і хотів замість домовитися посередині - ілюструє неминучість розплати на 200%.
І мій оригінальний допис - саме про це. Коли одна сторона готова ризикувати та платити ціну, а інша не готова - результат, на жаль, дуже прогнозований.