[trigger warning: нецензурна лексика, образи в бік політиків і виборців]
Гопники - погані люди. Віджимати гроші на ланч у очкарика - така собі справа, хвалитися тут нема чим. Але навіть в цій ситуації не можна не помітити принципову різницю гопника та інтелігенту, який віддає гроші, і ця різниця - не на користь жертви.
Бо гопник - свідомо ставить на кон свою безпеку і комфорт! Бо як знати - може, той очкарик КМС по боксу? Або його брат - кришує район? Або менти побачать, заметуть і наступні пару років доведеться провести в доволі дискомфортних умовах? Все це реальні сценарії - але гопник бачить їх, і свідомо йде на ризик отримати по єбалу. І цей ризик приносить йому реальний профит.
А очкарик боїться отримати люлей, тому в нього профіту і нема, одні збитки.
Подивимося на нашу політику - тут ми теж маємо ГОПників, які свідомо ризикують на всіх фронтах. Креативно рахують голоси на виборах (привіт, Ел Гор!), порушують політичні традиції і норми (філібастер при призначенні суддів ВС - нафіг! даєш Citizens United! Roe v. Wade - нафіг! взятки під камеру в Овальному офісі - а що тут такого? і теде і тепе.)
Але найголовніше, що вони готові порушувати закон, битися (в буквальному сенсі), сідати в тюрму - знаючи, що братва за них буде тягнути мазу. І це почалося не вчора!
А що всі ці роки робили демократи? When they go low - we go high! Треба шукати компроміс, бути модерованими! Не треба розхитувати човен! Треба просто взяти, і домовитися. І ось зараз Шумер і Джефріс вихваляються тим, що перший на відповідь беззаконня написав Трампу лист з "8 суворими питаннями" (буквальна цитата), а другий навіть не сам написав - пишається, що strongly-worded letter написав окружний прокурор! Пардон, але з такими лідерами партії нам пизда. Бо якщо одна людина готова битися (ризикуючи вихватити люлей), а друга не готова - то перша завжди виграє!
Щоб не завершувати на песимістичній ноті, давайте запитаємо себе, а що можна зробити?
По-перше, треба таки визнати, що шукати компроміс нема з ким. Середній республіканець вірить що ми вкрали вибори і вбиваємо ненароджених дітей. Це не залишає простору для пошуку компромісу. Який він може бути? Вбивати дітей по середам і п'ятницям, і красти тільки кожні треті вибори? Ні, тут можлива тільки капітуляція. (Це не значить, що з ворогом не можна вести розмов. Навіть нацистів вербували і переманювали - але штучно, коли пощастить, і під конкретні задачі, не роблячи з цього електоральну стратегію - бо вона очевидно не працює.)
По-друге, треба визнати, що ми відмовлялися визнати реальність, і намагалися задобрити гопників грошима на ланч - але це прогнозовано тільки розпалило їх апетити. Ми зачиняли очі на політичне беззаконня і порушення норм, на створення безконтрольної поліції, яка закон порушує безкарно, і теде, і тепе. І чорт би з ним, якщо б це торкалося тільки персонально нас - але ж ми наобирали цих Шумерів, які і зараз не проти подомовлятися з республіканцями в спортзалі (реальні його слова). І це б теж була не вся проблема - але ж ми (як колектив виборців) активно тюкав будь-кого, хто не схожий на Шумера? Анті-фа? нініні, ви що, ми не анті-фа. Not fucking around coalition? ні-ні, ви що, про них не можна навіть в новинах писати. AOК та Берні? фу, радикали, ату їх! Ну ось і приплили... Тепер треба подивитися на все, на що ми заплющували очі, і визнати, де ми проїбалися.
По-трете, якщо ми розуміємо, що ми вчора проїбалися з "домовлянням посередині", а сьогодні таки треба битися - політично і не тільки, то треба це визнати. І послати нахер всіх цих любителів домовитися посередині. Vote blue no matter who - не працює. Якщо ми самі не готові чинити опір - то наш голос (як буквальний, так і виборчий) і наш долар повинен йти тим, хто готовий битися і перемагати.
Гопники - погані люди. Віджимати гроші на ланч у очкарика - така собі справа, хвалитися тут нема чим. Але навіть в цій ситуації не можна не помітити принципову різницю гопника та інтелігенту, який віддає гроші, і ця різниця - не на користь жертви.
Бо гопник - свідомо ставить на кон свою безпеку і комфорт! Бо як знати - може, той очкарик КМС по боксу? Або його брат - кришує район? Або менти побачать, заметуть і наступні пару років доведеться провести в доволі дискомфортних умовах? Все це реальні сценарії - але гопник бачить їх, і свідомо йде на ризик отримати по єбалу. І цей ризик приносить йому реальний профит.
А очкарик боїться отримати люлей, тому в нього профіту і нема, одні збитки.
Подивимося на нашу політику - тут ми теж маємо ГОПників, які свідомо ризикують на всіх фронтах. Креативно рахують голоси на виборах (привіт, Ел Гор!), порушують політичні традиції і норми (філібастер при призначенні суддів ВС - нафіг! даєш Citizens United! Roe v. Wade - нафіг! взятки під камеру в Овальному офісі - а що тут такого? і теде і тепе.)
Але найголовніше, що вони готові порушувати закон, битися (в буквальному сенсі), сідати в тюрму - знаючи, що братва за них буде тягнути мазу. І це почалося не вчора!
А що всі ці роки робили демократи? When they go low - we go high! Треба шукати компроміс, бути модерованими! Не треба розхитувати човен! Треба просто взяти, і домовитися. І ось зараз Шумер і Джефріс вихваляються тим, що перший на відповідь беззаконня написав Трампу лист з "8 суворими питаннями" (буквальна цитата), а другий навіть не сам написав - пишається, що strongly-worded letter написав окружний прокурор! Пардон, але з такими лідерами партії нам пизда. Бо якщо одна людина готова битися (ризикуючи вихватити люлей), а друга не готова - то перша завжди виграє!
Щоб не завершувати на песимістичній ноті, давайте запитаємо себе, а що можна зробити?
По-перше, треба таки визнати, що шукати компроміс нема з ким. Середній республіканець вірить що ми вкрали вибори і вбиваємо ненароджених дітей. Це не залишає простору для пошуку компромісу. Який він може бути? Вбивати дітей по середам і п'ятницям, і красти тільки кожні треті вибори? Ні, тут можлива тільки капітуляція. (Це не значить, що з ворогом не можна вести розмов. Навіть нацистів вербували і переманювали - але штучно, коли пощастить, і під конкретні задачі, не роблячи з цього електоральну стратегію - бо вона очевидно не працює.)
По-друге, треба визнати, що ми відмовлялися визнати реальність, і намагалися задобрити гопників грошима на ланч - але це прогнозовано тільки розпалило їх апетити. Ми зачиняли очі на політичне беззаконня і порушення норм, на створення безконтрольної поліції, яка закон порушує безкарно, і теде, і тепе. І чорт би з ним, якщо б це торкалося тільки персонально нас - але ж ми наобирали цих Шумерів, які і зараз не проти подомовлятися з республіканцями в спортзалі (реальні його слова). І це б теж була не вся проблема - але ж ми (як колектив виборців) активно тюкав будь-кого, хто не схожий на Шумера? Анті-фа? нініні, ви що, ми не анті-фа. Not fucking around coalition? ні-ні, ви що, про них не можна навіть в новинах писати. AOК та Берні? фу, радикали, ату їх! Ну ось і приплили... Тепер треба подивитися на все, на що ми заплющували очі, і визнати, де ми проїбалися.
По-трете, якщо ми розуміємо, що ми вчора проїбалися з "домовлянням посередині", а сьогодні таки треба битися - політично і не тільки, то треба це визнати. І послати нахер всіх цих любителів домовитися посередині. Vote blue no matter who - не працює. Якщо ми самі не готові чинити опір - то наш голос (як буквальний, так і виборчий) і наш долар повинен йти тим, хто готовий битися і перемагати.
(no subject)
Date: 2025-08-17 02:13 pm (UTC)Що до системи і нерівності сил - є таке. Але моя критика демократів (як функціонерів, так і нас, виборців) як раз і полягає в тому, що вони/ми активно боролись за збереження цієї гнилої системи (або усувалися від боротьби). Тобто буквально десятки років віддавали владу добровільно, щоб потім сісти і сказати: "а що ми можемо, сили нерівні, не можна нас критикувати."
Це маніпулятивне питання. (Я розумію, що воно не зі зла, але маніпуляція, хай і несвідома, в ньому є.) Бо спочатку треба сказати, а чи заслуговують ті правила того, щоб по ним взагалі грати?
Майдан порушував закони 16 січня, і не тільки - і можна сказати, що українці на ньому грали не по правилам. Але в підсумку вони ті правила порушували, щоб встановити нові, більш справедливі правила.
Контр-питання: що нам треба? відчуття моральної правоти, мовляв, не треба як в Україні, ми знимемо взуття і станемо на лавочки босоніж, щоб поганці побачили, які ми хороші, і пішли самі? Або потрібна перемога, навіть якщо процес її досягнення неможливий без порушення формальних правил?
Ні, я розумію тих, хто не готовий боротися. Я сам зараз не в тій формі, щоб лізти на барикади - лікарі тут трохи зайвого відрізали. :( Я розумію, що мені, можливо, доведеться тікати з країни, якщо зараз програємо, можливо, на останніх відносно нормальних виборах, і я реально до цього готуюсь. Але я за те, щоб критику "це не можна робити, це не по правилам та нормам" - залишити в минулому і дати простір і підтримку тим, хто боротися готовий.
(no subject)
Date: 2025-08-17 11:25 pm (UTC)а так вірно, в житті не все чорно біле, багато умов та складностей.
(no subject)
Date: 2025-08-18 03:05 am (UTC)(no subject)
Date: 2025-08-17 11:28 pm (UTC)(no subject)
Date: 2025-08-18 03:02 am (UTC)Ось це найголовніше. Тут сперечатися не можу! Якщо дивитися на Україну, то знову ж, приклад тих, хто не хотів платити ціну за мілітаризацію і хотів замість домовитися посередині - ілюструє неминучість розплати на 200%.
І мій оригінальний допис - саме про це. Коли одна сторона готова ризикувати та платити ціну, а інша не готова - результат, на жаль, дуже прогнозований.