Credit where credit is due

[mprotsenko]

https://nypost.com/2024/03/12/us-news/san-diego-mom-masterminded-organized-retail-theft-ring-cops/

A California mom of three has been accused of masterminding an organized crime ring that stole nearly $8 million worth of makeup from stores like Ulta, T.J. Maxx and Walgreens — and then resold it online to churn a profit.

Michelle Mack, 53, ran the sprawling enterprise from her $2.75 million, 4,500-square-foot mansion in the San Diego foothills, according to authorities.

Way to go, SDPD! Instead of complainign how hard it is to chase individual robbers, instead of fueling up racial fearmongering (look at those black and brown kids stealing our stuff!) - cops just went and did their job.


P.S. I won't expect any racial blowback based on the skin color of this women - even though ring leaders like her are predominantly White or Asian, it doesn't make any sense to scream about the race. Any race has its criminals. Hope we can remember that when we see a Black criminal next time.

Comments

[malyj_gorgan]

Ну, десь так, я бачу непослідовність.
Про різницю між алкоголем і більшістю інших наркотиків ми уже говорили але не договорилися, а починати зараз толку нема. Мої претензії, може, памʼятаєш, були до дозування (наркотик, дози якого міряються міліграмами, причому, дози менше грама можуть бути смертельними -- це сильно інакше, ніж наркотик, дози якого ідуть чарками для концентрованого несмачного і склянками для такого, не можна "не помітити"), низької кількості прийомів несмертельної дози, яка може серйозно надовго змінити фізіологію людини, в результаті чого або дуже швидко підсідають або з одного-кількох прийомів наркотиків заробляють проблеми надовго/назавжди (це переважно про серйозні опіати, хоча є рідкісні випадки з сильними галюциногенами, але це лише для людей з певними проблемами психіки, де воно є триґґером), і, на кінець, доступність/можливість контролю за поширенням серед дітей: контролювати поширення бухла -- важко, але хоч якось, а наркоту розміром з піґулочку або крапельку до вейпера -- нереально. Це з факторів, які важливі для мене як запобігання проблем у себе/рідних. На предмет того, чи вживають інші, факторів два -- набагато простіший (хоча і теж складний) контроль за тим, чи люди, які можуть мені нашкодити (за кермом, на роботах і т. п) не в стані інтоксикації. Другий фактор частково стереотипний, але спостереження підказують -- різний рівень готовності піти на злочин заради одної дози

А, ну і традиція. "суспільство звикло" -- для мене аргумент.

Але оскільки, нагадую, ми на цю тему вже якось добру сотню коментів написали і лишилися кожен при своїй думці, то це лише так, нагадати, що було, не домовилися, упс.

[mprotsenko]

"Суспільство звикло" - це як раз подвійні стандарти в усій красі. Більш того, це дуже небезпечний аргумент, бо потрохи суспільство може звикнути до набагато гірших речей - від насваю до Путіна і Трампа. That's the hill I am going to die on, з цим аргументом я буду боротися до кінця життя.



Але на всяк випадок я зафіксую свою позицію - щоб, як не дивно, ЗМЕНШИТИ кількість розбіжностей. Я за знищення ринку фентанілу, героїну тощо - це дійсно страшні речовини, які приймати в рекреаційних цілях сенсу нема, це лише від відчаю і недоступності альтернатив можна робити.

Правда, для цього знищення в першу чергу доведеться щось зробити з великою купою лікарів та фармацевтів - чув, навіть в Білому Домі не так давно розвели реальний наркопритон? хоча, з іншого боку, суспільство до цього теж звикло - привіт, ДжФК :)

Але два реальних варіанту знищення (окей, не будемо брехати - не знищення, а суворого зменшення) цього ринку - це або легальні і доступні безпечніші альтернативи (від каннабіоїдів до замісної терапії - безкоштовний метадон, оцецевсе), або поліцейська репресивна держава аля Сінгапур.



яка може серйозно надовго змінити фізіологію людини, в результаті чого або дуже швидко підсідають або з одного-кількох прийомів ... заробляють проблеми надовго/назавжди

Якщо пригадати, що в цьому світі бувають не тільки білі люди (і те, що і в багатьох білих людей бувають проблеми з синтезом алкогольдегідрогенази) - це все про алкоголь. :(

[malyj_gorgan]

> ... суспільство може звикнути до набагато гірших речей ...
Правда. Тому я якраз і не хочу, щоби суспільство звикало і до інших поганих речей. А з поганих речей, до яких суспільство звикло, я вважаю, треба дуже обережно вибирати те, що ми хочемо міняти, і те, що не хочемо. І якраз спроби якось міняти ставлення суспільства до алкоголю -- це не той hill, на якому I am willing to die on.

Необхідність прищучити лікарів і фармацевтів (виробників, а не аптекарів) і їх вину в поширенні цього діла я з ентузіазмом підтримую, хоча теж не знаю, як

Про реальні варіанти (а) не знаю (б) не маю часу займатися брейштурмами, тому не зараз.

А ось з останнім або ми про різне, або ти неправий (ну не я ж ;-)))))))
Наскільки я знаю, кілька доз алкоголю нездатні виробити фізіологічну залежність (бажання бухати -- може, але це психологічна залежніст), тоді як у деяких людей біохімія може зламатися від героїну буквально за кілька прийомів, а після достатньої кількості прийомів ламається у всіх -- надовго, у багатьох -- назавжди.

[mprotsenko]

Наскільки я знаю, кілька доз алкоголю нездатні виробити фізіологічну залежність

Я не просто для модної расової повістки пригадав БІЛИХ людей. Native Americans, народи півночі Росії, Фінляндії тощо, певні азійські народи (і білі люди з певними мутаціями) - не виробляють фермент, який метаболізує алкоголь, і біохімію ламають/фізіологічну залежність виробляють аж на раз.

не маю часу займатися брейштурмами

- Чув, у вас з ранку брейнштурм був?
- Так, але ми його відбили.

[malyj_gorgan]

Я в курсі про різні рівні метаболізму алкоголю, хоча там не все так просто і не все так бінарно, що один ген туда-сюда. Різниця з опіатами тим не менше помітна. І кількісна: після трьох–чотирьох випивок на алкоголь можна підсісти лише психологічно, типу, сподобалося так, що очі не бачать, але без довготривалого абстинентного синдрому, і якісна: опіати можуть назавжди зламати механізм виділення/засвоєння допаміну. В результаті, людина без дози, навіть коли пройде повний детокс і лікування, залишається в стадії перманентної депресії, це не withdrawal синдром, а каліцтво. Принаймні, я в цьому переконаний десь на 95%, базуюся, переважно, на доповідях з біохімії мозку, які я слухав в часи, коли займався імаджінґом мозку. Я особисто робив картинки для групи, яка на амфтетаміни дивилася, але оскільки той самий раклопрайд міряв саме рецептори допамінів, слухав виступи і на тему опіатів. Там гаплик, і, що печально, цей гаплик може статися дуже швидко, у деяких людей -- після кількох прийомів. Наскільки я памʼятаю, правда, без чіткої привʼязки до конкретних генів, просто, такий розподіл
Шкода, що так на ходу я це все зараз не знайду, спроби пошукати, переважно, знаходять про інше, як відфільтрувати саме те, що треба, я не придумав. Але намагаюся йти в ногу з часом: тупо запитав у Джеміні, вони відповідають, що опіоїдна залежність виробляється за дні-тижні вживання, а алкогольна -- за місяці-роки.

[mprotsenko]

Правда. Тому я якраз і не хочу, щоби суспільство звикало і до інших поганих речей.

На всяк випадок уточню - я воюю не з висновком, який ти робиш, тут зафіксували різницю, і все.

Я воюю з самим принципом "суспільство звикло", "усі навколо кажуть", "не треба різко змінювати" тощо.

Чому я так в нього вчепився? Тому що цей принцип перетворює мене на москаля. В буквальному сенсі слова - там "суспільство звикло", "усі навколо кажуть" і якщо людині, яка сповідує таки принципи, не пощастить народитися в Росії - то з неї виросте типовий росіянин, який буде дуже обережно переглядати, кого сьогодні треба ненавидити - може замість "хохлів", "лабусів" та "гризунів" сьогодні треба ненавидіти тільки перші два пункти? А можливо, не треба розкачувати човен і різко все міняти - а треба починати з зміни правил збору "валєжніка"?

Як то кажуть - there but for the grace of God go I...

Це не обмежується Росією - Угорщина, частина Польщі та і частина Штатів ілюструє нам, що буває, якщо застрягти в минулому і не переглядати погляди.

Те, що було норм 20-50-150 років тому - зараз є хтонью, і вчорашні добрі і хороші люди перетворюються в казна що - а насправді не перетворюються, а просто відмовляються "швидко змінюватися", не встигають за еволюцією.

Я не погоджуюся на це. В умовах, коли світ змінюється щодня, навичка переглядати "як звик", і залишати те, що підходить, відкладати те, що не підходить, щоб при нагоді до нього повернутися - необхідна для виживання як повітря. Так, вона складна. Вона потребує набагато більше зусиль ніж "як звикли" - але що робити?

[malyj_gorgan]

Ти доказуєш, що традиція не є достатньою/єдиною причиною, щоби нічого не міняти. Duh... Якщо ти хотів доказати, що "суспільство звикло" -- взагалі не аргумент, що це явище можна ігнорувати, розглядаючи якісь дії/зміни, то у тебе ніфіга не вийшло. Сам же сухий закон згадував -- хороший приклад того, як, можливо, десь в чомусь непогана ідея, не перемогла суспільну звичку. А вже в які потворності може виливатися спроба зламати суспільну звичку через коліно бо -- ідея, нам показує приклад сересер.
Ти звернув увагу, що я написав "А, Б, а, крім того, традиція"?

[mprotsenko]

Ти звернув увагу, що я написав "А, Б, а, крім того, традиція"?

Звернув. Тому і уточнюю, проти чого саме я виступаю. (Більш того, я прямо написав, що по суті нарко-питання я згоден з твоїм висновком - "зафіксували розбіжності і розішлися".

Якщо ти хотів доказати, що "суспільство звикло" -- взагалі не аргумент, що це явище можна ігнорувати, розглядаючи якісь дії/зміни, то у тебе ніфіга не вийшло.

Ну як не вийшло... Аргументам про країни-суспільства, де ця явище приводить до трешу і хтоні - протиставити поки що нема чого, так?

А що до сухого закону...

По-перше, звичку як мінімум частково він переміг, суспільство стало споживати набагато менше, з'явилися нові обмеження, до яких суспільство звикло.

А по-друге, є контр-приклад - war on drugs, суто консервативно явище (не допустимо змін в суспільстві, усі на боротьбу з наркотиками), яке привело нас до трешу, не меншого за результати сухого закону - результати якого ми і досі відхаркуємо... (Я достатньо старий, щоб пам'ятати Іран-Контра...)


Тобто сам по собі фактор "міняємо"-"не міняємо" - мало що важить. Важливо "що міняємо або залишаємо? професійно це робимо, чи тяп-ляп? про наслідки обох рішень подумали? як будемо корегувати курс, якщо з'ясується, що ми помилилися?" і теде, і тепе...


Заперечення? Уточнення?

В частині Software Engineering, що займається fault tolerance/resilience, є два цікавих спостереження:

- одною з головних причин інцидентів є зміни в системі (приклад: Knight Capital Group)
- іншою, не менш важливою причин інцидентів є відсутність змін в системі (приклад: Equifax)

[malyj_gorgan]

> Аргументам про країни-суспільства, де ця явище приводить
> до трешу і хтоні - протиставити поки що нема чого, так?

А що там протиставляти, я і сам так думаю :) Що не заважає вважати необхідність міняти традицію аргументом проти. Часом це слабкий аргумент і недостатній, щоби переважити суперпозицію всіх інших, часом -- достатній. Хтонь в результаті спроб уникнути змін -- не аргумент, а приклад. Приклади хтоні в результаті впровадження змін там/тоді/так наводити не буду, про революції ти сам все прекрасно знаєш. Не розумію, відповідно, про що тут сперечатися.

> ... сам по собі фактор "міняємо"-"не міняємо" - мало що важить ...

Щось важить завжди, але особливо коли це "міняємо всупереч традиції". Традиція/звичка за визначенням стверджує, що значній частині суспільства на якомусь рівні краще так, як є, і спроба змінити викличе якусь кризу, якийсь конфлікт. Навіть коли ця зміна необхідна і давно назріла. Часом легка еволюція без глобальної зміни потрохи розʼїдає традицію, тоді на момент фазового переходу криза від зламу традиції стає майже непомітною, приклад -- переходи до секулярних держав і відмова від монархій в нормальних країнах.

[mprotsenko]

Традиція/звичка за визначенням стверджує, що значній частині суспільства на якомусь рівні краще так, як
є, і спроба змінити викличе якусь кризу, якийсь конфлікт.

А ось це правда, але не вся правда.

1) спроба уникати конфліктів і криз - те ж не є абсолютною цінністю. Приклади, як ця спроба приводить до чергової хтоні - наводити? (Ми їх прямо зараз спостерігаємо, наживо. :( )

2) Якщо значній частині комфортно, а решті суспільства - ні, то це само по собі конфлікт, навіть якщо нічого не міняти. Більш того, чим довше нічого не міняти, тим гіршою може бути криза, народжена цим конфліктом. Приклади треба?

3) В достатньо великому і гетерогенному суспільстві - конфлікти є нормою, просто тому що люди - не клони, і цінності в них різні. Питання тут інше:

- як ми розв'язуємо ці конфлікти?
- які механізми, протоколи і інституції для менеджменту конфліктів у нас є?
- як їх можна вдосконалити?
- що ми робимо замість цього вдосконалення? (нічого, бо чекаємо, бо зміни це небезпечно? оооокей... Приклади, як це приводить до поганого - треба?)

[malyj_gorgan]

Це правда, що це не вся правда.
Якщо значній частині комфортно, а решті суспільства - ні, то це так собі традиція, і, можливо, краще без неї. Якщо зміна приведе до того, що стане навпаки -- то це так собі зміна, і, можливо, краще без неї. Тому це ніколи не однозначно, правда. Що, справді, однозначно, це те, що коли хтось повністю ігнорує існування традиції, і коли повністю її абсолютизує, що так, що так -- погано.
Механізми і шляхи розвʼязування конфліктів -- це, справді, інше питання.

[mprotsenko]

легка еволюція без глобальної зміни ... криза від зламу традиції стає майже непомітною, приклад -- переходи до секулярних держав і відмова від монархій в нормальних країнах.

Ой, друже, тут ти помиляєшся... Реформація, яка заклала фундамент до переходу до секулярних держав - привела до таких війн, що ой. Це коли війни набридли - почалася пиларізація, дозвіл вільної релігійної міграції, дозвіл практикувати власну релігію тощо.

Далі теж було весело.

Що таке "нормальна" країна?

- Франція? Перехід до секулярної держави - це така різанина, що досі волосся дибом.
- Німеччина? Ціна переходу до повноцінно секулярної держави - дві світових війни, Веймарська Республика почала цій перехід, а нацисти плюс американська окупація - завершили. (До речі, Німеччина тут не одна така країна.)
- Бельгія? перехід до секулярної держави це революція 1830-го року, аж ніяк не "ерозія".
- Країни Варшавського блоку? Ціна секулярізації багатьох з них - радянська окупація. (така собі "легка еволюція")
- Велика Британія? Ірландія? Там досі нема повноцінного розділу держави і церкви (собсна, остання релігійна війна там не так давно закінчилася, вже на моїй пам'яті).

(Продовжувати?.. Хиба що Іспанія знаходиться, де сепарація держави і церкви пройшла майже автоматом після закінчення режиму Франко.)


Так що приклад невдалий вийшов, сорі. Протилежний приклад, я б сказав... Реальність зразку "давайте дочекаємося, пока йобне глобальна криза, на тлі інші зміни стануть можливими" - це аж ніяк не "легка еволюція", яка "потрохи роз'їдає традицію". Це ріки крови в Вандеї, це мільйони вбитих в траншеях першої світової, "пекло та Сизрань"...

[malyj_gorgan]

Ми про різне: у твоїх прикладах недавні катаклізми, при яких ставалося розмиття ролі цекрви в державі, були зазвичай не про релігію, а про щось інше, релігійна компонента там була сайд-ефектом (крім Реформації, яка була таки давніше, і, трохи, Французької революції). В тій же Німеччині основна секуляризація сталася в час обʼєднання в 19 столітті, а світові війни і все навколо було не про релігію, хоча її часом вепонізувало.
Але ти правий, мій приклад так собі. Я, коли його називав, думав про недавню стелс-секуляризацію в Скандинавії і відсутність значних *недавніх* проблем в часи остаточної секуляризації Європи, а про Ірландію не згадав. Тому знімаю його з повістки :)

[mprotsenko]

В тій же Німеччині основна секуляризація сталася в час обʼєднання в 19 столітті

Хм, я тут винен, про Пруссію я знав базові речі, тому погуглив - а там ще гірше, ніж я підозрював.

Там Бісмарк курощав церкву так, що пір'я летіли. Заборонив католиків, заборонив священникам розмовляти про політику, конфіскував католицькі газети, відібрав у церкви право реєструвати шлюби, тощо. Штрафував і саджав у в'язницю незгодних... Потім відкатив трохи - але знову це не ерозія і еволюція вийшла. :)




Але пойнт зрозумілий: коли 95% роботи ВЖЕ зроблено, останні 5% можна робити потрохи, не поспішаючи, само "розсмокчеться"... З цим сперечатися важко.

[malyj_gorgan]

> ... З цим сперечатися важко.
Ну, власне, я щось таке і мав на увазі.