Credit where credit is due

[mprotsenko]

https://nypost.com/2024/03/12/us-news/san-diego-mom-masterminded-organized-retail-theft-ring-cops/

A California mom of three has been accused of masterminding an organized crime ring that stole nearly $8 million worth of makeup from stores like Ulta, T.J. Maxx and Walgreens — and then resold it online to churn a profit.

Michelle Mack, 53, ran the sprawling enterprise from her $2.75 million, 4,500-square-foot mansion in the San Diego foothills, according to authorities.

Way to go, SDPD! Instead of complainign how hard it is to chase individual robbers, instead of fueling up racial fearmongering (look at those black and brown kids stealing our stuff!) - cops just went and did their job.


P.S. I won't expect any racial blowback based on the skin color of this women - even though ring leaders like her are predominantly White or Asian, it doesn't make any sense to scream about the race. Any race has its criminals. Hope we can remember that when we see a Black criminal next time.

Comments

[malyj_gorgan]

Ти доказуєш, що традиція не є достатньою/єдиною причиною, щоби нічого не міняти. Duh... Якщо ти хотів доказати, що "суспільство звикло" -- взагалі не аргумент, що це явище можна ігнорувати, розглядаючи якісь дії/зміни, то у тебе ніфіга не вийшло. Сам же сухий закон згадував -- хороший приклад того, як, можливо, десь в чомусь непогана ідея, не перемогла суспільну звичку. А вже в які потворності може виливатися спроба зламати суспільну звичку через коліно бо -- ідея, нам показує приклад сересер.
Ти звернув увагу, що я написав "А, Б, а, крім того, традиція"?

[mprotsenko]

Ти звернув увагу, що я написав "А, Б, а, крім того, традиція"?

Звернув. Тому і уточнюю, проти чого саме я виступаю. (Більш того, я прямо написав, що по суті нарко-питання я згоден з твоїм висновком - "зафіксували розбіжності і розішлися".

Якщо ти хотів доказати, що "суспільство звикло" -- взагалі не аргумент, що це явище можна ігнорувати, розглядаючи якісь дії/зміни, то у тебе ніфіга не вийшло.

Ну як не вийшло... Аргументам про країни-суспільства, де ця явище приводить до трешу і хтоні - протиставити поки що нема чого, так?

А що до сухого закону...

По-перше, звичку як мінімум частково він переміг, суспільство стало споживати набагато менше, з'явилися нові обмеження, до яких суспільство звикло.

А по-друге, є контр-приклад - war on drugs, суто консервативно явище (не допустимо змін в суспільстві, усі на боротьбу з наркотиками), яке привело нас до трешу, не меншого за результати сухого закону - результати якого ми і досі відхаркуємо... (Я достатньо старий, щоб пам'ятати Іран-Контра...)


Тобто сам по собі фактор "міняємо"-"не міняємо" - мало що важить. Важливо "що міняємо або залишаємо? професійно це робимо, чи тяп-ляп? про наслідки обох рішень подумали? як будемо корегувати курс, якщо з'ясується, що ми помилилися?" і теде, і тепе...


Заперечення? Уточнення?

В частині Software Engineering, що займається fault tolerance/resilience, є два цікавих спостереження:

- одною з головних причин інцидентів є зміни в системі (приклад: Knight Capital Group)
- іншою, не менш важливою причин інцидентів є відсутність змін в системі (приклад: Equifax)

[malyj_gorgan]

> Аргументам про країни-суспільства, де ця явище приводить
> до трешу і хтоні - протиставити поки що нема чого, так?

А що там протиставляти, я і сам так думаю :) Що не заважає вважати необхідність міняти традицію аргументом проти. Часом це слабкий аргумент і недостатній, щоби переважити суперпозицію всіх інших, часом -- достатній. Хтонь в результаті спроб уникнути змін -- не аргумент, а приклад. Приклади хтоні в результаті впровадження змін там/тоді/так наводити не буду, про революції ти сам все прекрасно знаєш. Не розумію, відповідно, про що тут сперечатися.

> ... сам по собі фактор "міняємо"-"не міняємо" - мало що важить ...

Щось важить завжди, але особливо коли це "міняємо всупереч традиції". Традиція/звичка за визначенням стверджує, що значній частині суспільства на якомусь рівні краще так, як є, і спроба змінити викличе якусь кризу, якийсь конфлікт. Навіть коли ця зміна необхідна і давно назріла. Часом легка еволюція без глобальної зміни потрохи розʼїдає традицію, тоді на момент фазового переходу криза від зламу традиції стає майже непомітною, приклад -- переходи до секулярних держав і відмова від монархій в нормальних країнах.

[mprotsenko]

Традиція/звичка за визначенням стверджує, що значній частині суспільства на якомусь рівні краще так, як
є, і спроба змінити викличе якусь кризу, якийсь конфлікт.

А ось це правда, але не вся правда.

1) спроба уникати конфліктів і криз - те ж не є абсолютною цінністю. Приклади, як ця спроба приводить до чергової хтоні - наводити? (Ми їх прямо зараз спостерігаємо, наживо. :( )

2) Якщо значній частині комфортно, а решті суспільства - ні, то це само по собі конфлікт, навіть якщо нічого не міняти. Більш того, чим довше нічого не міняти, тим гіршою може бути криза, народжена цим конфліктом. Приклади треба?

3) В достатньо великому і гетерогенному суспільстві - конфлікти є нормою, просто тому що люди - не клони, і цінності в них різні. Питання тут інше:

- як ми розв'язуємо ці конфлікти?
- які механізми, протоколи і інституції для менеджменту конфліктів у нас є?
- як їх можна вдосконалити?
- що ми робимо замість цього вдосконалення? (нічого, бо чекаємо, бо зміни це небезпечно? оооокей... Приклади, як це приводить до поганого - треба?)

[malyj_gorgan]

Це правда, що це не вся правда.
Якщо значній частині комфортно, а решті суспільства - ні, то це так собі традиція, і, можливо, краще без неї. Якщо зміна приведе до того, що стане навпаки -- то це так собі зміна, і, можливо, краще без неї. Тому це ніколи не однозначно, правда. Що, справді, однозначно, це те, що коли хтось повністю ігнорує існування традиції, і коли повністю її абсолютизує, що так, що так -- погано.
Механізми і шляхи розвʼязування конфліктів -- це, справді, інше питання.

[mprotsenko]

легка еволюція без глобальної зміни ... криза від зламу традиції стає майже непомітною, приклад -- переходи до секулярних держав і відмова від монархій в нормальних країнах.

Ой, друже, тут ти помиляєшся... Реформація, яка заклала фундамент до переходу до секулярних держав - привела до таких війн, що ой. Це коли війни набридли - почалася пиларізація, дозвіл вільної релігійної міграції, дозвіл практикувати власну релігію тощо.

Далі теж було весело.

Що таке "нормальна" країна?

- Франція? Перехід до секулярної держави - це така різанина, що досі волосся дибом.
- Німеччина? Ціна переходу до повноцінно секулярної держави - дві світових війни, Веймарська Республика почала цій перехід, а нацисти плюс американська окупація - завершили. (До речі, Німеччина тут не одна така країна.)
- Бельгія? перехід до секулярної держави це революція 1830-го року, аж ніяк не "ерозія".
- Країни Варшавського блоку? Ціна секулярізації багатьох з них - радянська окупація. (така собі "легка еволюція")
- Велика Британія? Ірландія? Там досі нема повноцінного розділу держави і церкви (собсна, остання релігійна війна там не так давно закінчилася, вже на моїй пам'яті).

(Продовжувати?.. Хиба що Іспанія знаходиться, де сепарація держави і церкви пройшла майже автоматом після закінчення режиму Франко.)


Так що приклад невдалий вийшов, сорі. Протилежний приклад, я б сказав... Реальність зразку "давайте дочекаємося, пока йобне глобальна криза, на тлі інші зміни стануть можливими" - це аж ніяк не "легка еволюція", яка "потрохи роз'їдає традицію". Це ріки крови в Вандеї, це мільйони вбитих в траншеях першої світової, "пекло та Сизрань"...

[malyj_gorgan]

Ми про різне: у твоїх прикладах недавні катаклізми, при яких ставалося розмиття ролі цекрви в державі, були зазвичай не про релігію, а про щось інше, релігійна компонента там була сайд-ефектом (крім Реформації, яка була таки давніше, і, трохи, Французької революції). В тій же Німеччині основна секуляризація сталася в час обʼєднання в 19 столітті, а світові війни і все навколо було не про релігію, хоча її часом вепонізувало.
Але ти правий, мій приклад так собі. Я, коли його називав, думав про недавню стелс-секуляризацію в Скандинавії і відсутність значних *недавніх* проблем в часи остаточної секуляризації Європи, а про Ірландію не згадав. Тому знімаю його з повістки :)

[mprotsenko]

В тій же Німеччині основна секуляризація сталася в час обʼєднання в 19 столітті

Хм, я тут винен, про Пруссію я знав базові речі, тому погуглив - а там ще гірше, ніж я підозрював.

Там Бісмарк курощав церкву так, що пір'я летіли. Заборонив католиків, заборонив священникам розмовляти про політику, конфіскував католицькі газети, відібрав у церкви право реєструвати шлюби, тощо. Штрафував і саджав у в'язницю незгодних... Потім відкатив трохи - але знову це не ерозія і еволюція вийшла. :)




Але пойнт зрозумілий: коли 95% роботи ВЖЕ зроблено, останні 5% можна робити потрохи, не поспішаючи, само "розсмокчеться"... З цим сперечатися важко.

[malyj_gorgan]

> ... З цим сперечатися важко.
Ну, власне, я щось таке і мав на увазі.