Про хуйню і відповідальність
Feb. 25th, 2026 08:41 amВ коментах в мене добра і розумна людина міркує:
(мінімальне редагування моє, сенс збережений)
Я говорю, що це хуйня. Притому, це хуйня багатопланова.
Перший план хуйні - воно тупо не працює. Це ілюзія безпеки. Від #янебоюсьсказати та #metoo до реальної статистики сексуальних хижаків і спілкування з реальними жінками - ми знаємо, що від одягу та косметики нічого не залежить. Ну тобто взагалі нічого.
Другий план хуйні - це розділяє жертв на "правильних" і "неправильних". Нафарбувалась - "неправильна", неси відповідальність. Не нафарбувалась - йой, най буде, погодимося, що тут відповідальності нема. Це хуйня.
Третій план хуйні - це собсна питання "що таке відповідальність?". І тут починається лютий треш - від "раз нафарбувалася, то повинна самостійно розбиратися з ризиками" до "насварити, зробити ататат, завернути в паранджу". І це люта хуйня, бо це робить жертві - ще гірше, відбиває охоту зізнаватися в проблемі! (Бо навіть якщо ти не нафарбувалася - дорослі все одно будуть розбиратися, чи фарбувалася ти, чи ні - це треш, зайва ретравматизація.) А значить, це робить світ більш комфортним для сексуальних хижаків, якім мовчання жертв - зручне.
А це, повторюсь, люта хуйня.
Я розумію, що люди можуть це казати з найкращими намірами, але реальний світ - працює якось так.
P.S. Не даю посилань спеціально, бо проблема не з конкретною людиною чи її мотивацією. Проблема дуже типова для пост-радянських чоловіків, навіть ліберальних. Сподіваюсь, цей пост комусь таки допоможе.
(мінімальне редагування моє, сенс збережений)
- можна вплинути на ризики нарватися на переслідування з боку сексуальних хижаків за рахунок різниці в манері вдягатися і поводитися
- 14-літня людина несе деяку відповідальність за те, як вона фарбується і одягається, бо це наражає її на ризик стати жертвою педофіла (починаючи з хтивих поглядів та дописів в інтернетах)
14-літня людина ... може відповідати за свої дії ... з сексуалізації себе
Я говорю, що це хуйня. Притому, це хуйня багатопланова.
Перший план хуйні - воно тупо не працює. Це ілюзія безпеки. Від #янебоюсьсказати та #metoo до реальної статистики сексуальних хижаків і спілкування з реальними жінками - ми знаємо, що від одягу та косметики нічого не залежить. Ну тобто взагалі нічого.
Другий план хуйні - це розділяє жертв на "правильних" і "неправильних". Нафарбувалась - "неправильна", неси відповідальність. Не нафарбувалась - йой, най буде, погодимося, що тут відповідальності нема. Це хуйня.
Третій план хуйні - це собсна питання "що таке відповідальність?". І тут починається лютий треш - від "раз нафарбувалася, то повинна самостійно розбиратися з ризиками" до "насварити, зробити ататат, завернути в паранджу". І це люта хуйня, бо це робить жертві - ще гірше, відбиває охоту зізнаватися в проблемі! (Бо навіть якщо ти не нафарбувалася - дорослі все одно будуть розбиратися, чи фарбувалася ти, чи ні - це треш, зайва ретравматизація.) А значить, це робить світ більш комфортним для сексуальних хижаків, якім мовчання жертв - зручне.
А це, повторюсь, люта хуйня.
Я розумію, що люди можуть це казати з найкращими намірами, але реальний світ - працює якось так.
P.S. Не даю посилань спеціально, бо проблема не з конкретною людиною чи її мотивацією. Проблема дуже типова для пост-радянських чоловіків, навіть ліберальних. Сподіваюсь, цей пост комусь таки допоможе.
(no subject)
Date: 2026-02-25 06:08 pm (UTC)Спасибо за оформление в запись.