Ресентимент і добробут (українцям)

[mprotsenko]

Багато хто вважає, що люди підтримують Маско-Трампів з їх фашистськими ідеями, бо їх штовхає на це ресентимент. Це слушна думка (на відміну про думку про те, що до фашизму штовхає бідність - яка очевидно і легко спростовується.)


Але чомусь серед багатьох moderates панує думка, що ресентимент можна перемогти ростом добробуту. Навіть якщо це очевидно не так для американців в цілому - ми, українці, можемо подивитися на себе, і зрозуміти, ЧОМУ це не так.



Resentment is defined as "bitter indignation at having been treated unfairly."

Тобто це приниження, образа, злість на тих, хто образив. В нас, українців, цього відчуття багато - бо ми усі, прямо чи непрямо є жертвами війни. Хтось постраждав тільки матеріально, хтось хоронив рідних та друзів, хтось сам втратив життя чи здоров'я.

Так ось - як ми себе відчуваємо з ростом добробуту? Ми відчуваємо, як ця образа і злість втихає, вгамовується? Чи ми знаходимо в цьому добробуті додаткові ресурси для того, щоб давати здачи?

Відповідь очевидна. Наступне питання: чому ми тоді думаємо, що ображені толерантністю, інклюзивністю, політкоректністю, існуванням меншин (і теде, і тепе) - будуть з ростом добробуту краще ставитися до тих, кого вони вважають винними в своїх бідах?

(І ні, те що наші образи реальні, а їх уявні - не робить різниці, емоції викликаються такі ж самі!)

Comments

[mprotsenko]

C1 - цікаво лише в академічних цілях. Чи то X вже страждали ресентиментом, коли вони збідніли - і цап-відбувайло в них вже був готовий, чи вони знайшли того цапа-відбувайла з нуля - це питання для істориків. Питання до виборців і політиків - що робити з X.

Тангенційне: варіант твердження "злидні формують фашистський ресентимент" очевидно спростовуються наявністю дуже бідних груп, які не страждають цим ресентиментом. Більш того, це не є прямим спростуванням, але є сильним аргументом проти теорії про вплив бідності на формування ресентименту.

Якщо це не так, то перепрошую

Все ок, я давно вже казав, що це не так. Уточнили і добре.

[malyj_gorgan]

> Питання до виборців і політиків - що робити з X.
Правильне питання. Я вважаю, що якщо с1 -- правда, то це треба враховувати, плануючи, що саме робити з Х. Як мінімум для формування супровідної риторики: ціна озвучення питання -- нульова, якщо не забувати згадувати "але незалежно від С1, усунення зубожіння саме по собі не допоможе". Ціна є неозвучення питання -- невідома, але є шанси, що досить висока (з ряду мірркувань). Хіба вибір не простий?

> твердження "злидні формують фашистський ресентимент" очевидно спростовуються
Твердження "злидні є однією з важливих причин А" очевидно нееквівалентне твердженню "злидні формують А"

[mprotsenko]

ціна озвучення питання -- нульова, якщо не забувати згадувати "але незалежно від С1, усунення зубожіння саме по собі не допоможе".

В політиці такі уточнення - як раз мають дуже велику ціну. Складні формулювання піпл не сприймає, твій меседж гарантовано не працює. Тобто вибір простий, але в інший бік: між "гарантовано не працює" та "можливо, працює, а можливо, не дуже".



Тангенційне: усвідомлення ресентименту і неможливості його перемогти фінансово - примушує звертати увагу на такий політичний трюк, як redirect - коли ми замість зниження ресентименту, перенаправляємо його на іншу ціль.

Приклад: "Не транси підвищують ціни на яйця, а жадібні мега-корпорації". Такий меседж реально працює тут і зараз, люди, які його застосовують - мають гарний електоральний результат. Але чомусь багато хто як з партейців, так і з електорату - лякається грати в цю гру, мовляв, популізм, як так можна, треба все детально обговорити, щоб було детально і інтелектуально...

(Не можу стриматися: обговорюйте, як раз в концтаборі закінчите цю дискусію.)

[malyj_gorgan]

> Тобто вибір простий, але в інший бік ...
В політиці -- може, і так, згоден, кожен дискурс має свої правила -- ми ж з тобою на президентських дебатах :)
І 100% згоден про редірект, всі останні абзаци скопом