Ресентимент і добробут (українцям)
Mar. 9th, 2025 04:43 pm![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
mprotsenkoБагато хто вважає, що люди підтримують Маско-Трампів з їх фашистськими ідеями, бо їх штовхає на це ресентимент. Це слушна думка (на відміну про думку про те, що до фашизму штовхає бідність - яка очевидно і легко спростовується.)
Але чомусь серед багатьох moderates панує думка, що ресентимент можна перемогти ростом добробуту. Навіть якщо це очевидно не так для американців в цілому - ми, українці, можемо подивитися на себе, і зрозуміти, ЧОМУ це не так.
Resentment is defined as "bitter indignation at having been treated unfairly."
Тобто це приниження, образа, злість на тих, хто образив. В нас, українців, цього відчуття багато - бо ми усі, прямо чи непрямо є жертвами війни. Хтось постраждав тільки матеріально, хтось хоронив рідних та друзів, хтось сам втратив життя чи здоров'я.
Так ось - як ми себе відчуваємо з ростом добробуту? Ми відчуваємо, як ця образа і злість втихає, вгамовується? Чи ми знаходимо в цьому добробуті додаткові ресурси для того, щоб давати здачи?
Відповідь очевидна. Наступне питання: чому ми тоді думаємо, що ображені толерантністю, інклюзивністю, політкоректністю, існуванням меншин (і теде, і тепе) - будуть з ростом добробуту краще ставитися до тих, кого вони вважають винними в своїх бідах?
(І ні, те що наші образи реальні, а їх уявні - не робить різниці, емоції викликаються такі ж самі!)
Але чомусь серед багатьох moderates панує думка, що ресентимент можна перемогти ростом добробуту. Навіть якщо це очевидно не так для американців в цілому - ми, українці, можемо подивитися на себе, і зрозуміти, ЧОМУ це не так.
Resentment is defined as "bitter indignation at having been treated unfairly."
Тобто це приниження, образа, злість на тих, хто образив. В нас, українців, цього відчуття багато - бо ми усі, прямо чи непрямо є жертвами війни. Хтось постраждав тільки матеріально, хтось хоронив рідних та друзів, хтось сам втратив життя чи здоров'я.
Так ось - як ми себе відчуваємо з ростом добробуту? Ми відчуваємо, як ця образа і злість втихає, вгамовується? Чи ми знаходимо в цьому добробуті додаткові ресурси для того, щоб давати здачи?
Відповідь очевидна. Наступне питання: чому ми тоді думаємо, що ображені толерантністю, інклюзивністю, політкоректністю, існуванням меншин (і теде, і тепе) - будуть з ростом добробуту краще ставитися до тих, кого вони вважають винними в своїх бідах?
(І ні, те що наші образи реальні, а їх уявні - не робить різниці, емоції викликаються такі ж самі!)
(no subject)
Date: 2025-03-13 06:21 pm (UTC)В політиці такі уточнення - як раз мають дуже велику ціну. Складні формулювання піпл не сприймає, твій меседж гарантовано не працює. Тобто вибір простий, але в інший бік: між "гарантовано не працює" та "можливо, працює, а можливо, не дуже".
Тангенційне: усвідомлення ресентименту і неможливості його перемогти фінансово - примушує звертати увагу на такий політичний трюк, як redirect - коли ми замість зниження ресентименту, перенаправляємо його на іншу ціль.
Приклад: "Не транси підвищують ціни на яйця, а жадібні мега-корпорації". Такий меседж реально працює тут і зараз, люди, які його застосовують - мають гарний електоральний результат. Але чомусь багато хто як з партейців, так і з електорату - лякається грати в цю гру, мовляв, популізм, як так можна, треба все детально обговорити, щоб було детально і інтелектуально...
(Не можу стриматися: обговорюйте, як раз в концтаборі закінчите цю дискусію.)
(no subject)
Date: 2025-03-13 07:06 pm (UTC)В політиці -- може, і так, згоден, кожен дискурс має свої правила -- ми ж з тобою на президентських дебатах :)
І 100% згоден про редірект, всі останні абзаци скопом