Horrors of normal distribution

[mprotsenko]

В дискусії у malyj_gorgan я почув два дуже різних коментаря до пари ситуацій з дискримінацією.

Коментар 1: це жахливо
Коментар 2: це хвіст normal distribution

(цитати по пам'яті)

Я трохи подумав, і зрозумів, що нема ніякого протиріччя. Обидва коментарі - абсолютно вірні. Коли мова йдеться про проблеми one-down group, то звичайний хвіст гаусова розподілу - є жахливим.

Це може здивувати. Як так, що поганого у статистиці? Якщо в мене в портфоліо є 100 стоків, і один з них зростає в ціні, а інший - швидко падає, то це на мене впливає аж ніяк, навіть якщо це "хвости" гаусового розподілу.




Але є хвости, і є хвости. Якщо з умовних 100 людей, з якими я контактую щотижня - знаходиться два "хвоста":

* "хвіст" 1 - мати Тереза
* "хвіст" 2 - хуліган з битою

то в результаті цього нормального розподілу в мене все одне зламана щелепа і гаманця нема.

Такі справи.

Comments

[mprotsenko]

Ти думаєш про "допомагати", але забуваєш про "хоча б не шкодити, навіть несвідомо". Тим більш, коли звертаєш увагу на різні знедолені групи - то помічаєш, що шкода задається їм типова, і можна скорегувати поведінку, так, щоб робити менше шкоди усім.

Ось простий до дебілізму приклад. В мене 2 метра та 100 кіло. Я можу не звертати уваги на проблему "пройти, не отримавши фізичної шкоди", яка притаманна багатьом групам - дітям, жінкам, чоловікам-азійцям, інвалідам. Якщо вони зіткнуться зі мною, коли я буду йти і не дивитися куди йду - то це буде їх проблема, не моя. (До речі, випадок не теоретичний, якось трапилося в офісі - завтикав в телефон та повернув за кут, не подивившись, було ДУЖЕ СОРОМНО.)

Якщо до цій поведінці долучаться інші представники групи 2м/100кг - то життя для усіх інших стане не айс. Навіть не можна казати, що це маячня - в історії така поведінка ("хто більше, той має right of the way") не є виключенням.



Але я якщо я, навпаки, зверну увагу на ці групи - то невеличкою корекцією поведінки я зменшу ризик шкоди на порядки.

А якщо зверну увагу на той факт, що люди в візку сидять внизу, то я ще позбудуся звички ломитися до автобуса, не помічаючи людину в візку, яка чекає, поки їй допоможуть піднятися - усе, що для цього мені потрібно, це швидкий погляд вниз, бо інакше я цю людину дійсно не помічу, бо вона нижче за лінію мого погляду.

[mprotsenko]

До речі, зверни увагу, що для такої простої речі, як ходити обережно, щоб не збити з ніг людину - потрібні дві речі.

Першим кроком я аналізую різні групи - жінок, дітей, людей на інвалідному візку, людей похилого віку, та знаходжу спільні риси, групую їх.

Другим кроком я перегруповую знайдені спільні риси для корекції своєї поведінки, щоб зменшити шкоду, що я завдаю. Цій результат не можливий без аналізу попередніх груп (просто обережніше ходити - недостатньо, ще треба дивитися донизу, де можуть бути діти/люди у візку).

Ось так групування та стереотипізація приносить РЕАЛЬНУ КОРИСТЬ (або зменшує реальну шкоду). Чи згрупував я купу різних груп та персон, скоротивши їх до двух (люди, менше вагою + люди, набагато менше ростом)? Так, звісно.



Чи є це групування/стереотипізація шкідливою? Ні, доки я використовую цю типізацію для її оригінальної мети.