![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
mprotsenkoЧитаю у Кондибаса коментарі українців про те, як мігранти приходять на все готове. Що цікаво - зараз жодного, напевне, українця не залишилося, у якого не було б знайомих українців-мігрантів. Не чути про те, з чим мігрантам доводиться стикатися - неможливо.
І це при тому, що у українців зараз режим лайтовий - у інших мігрантів-біженців і права на роботу нема (роками!), і такої мережі допомоги теж для них масово не розгортали.
Щось настрій з недосипу поганий, тому просто процитую Жадана
І це при тому, що у українців зараз режим лайтовий - у інших мігрантів-біженців і права на роботу нема (роками!), і такої мережі допомоги теж для них масово не розгортали.
Щось настрій з недосипу поганий, тому просто процитую Жадана
Я знаю, Боже, що таке дно
Всім давно усе все одно
Всі давно чекають кінця
До тебе тут ставляться, як до мерця
Просто знищуй, просто пали
Церковні мури, темні вали
(ну і далі по тексту)
(no subject)
Date: 2026-02-07 01:29 am (UTC)Ну ось в моїх пошуках я вважаю важливим назвати кішку - кішкою. Навіть якщо в мене зараз на срачи сил не залишилося, і сенсу я в них не бачу (сили завтра, може, з'являться, але ефективності це не додасть :) ).
(Контекст: з Кондибасом я віртуально знайомий років вже 20+ і якщо наші розмови на нього і його тусу не вплинули за той час, то і зараз не вплинуть - це до ефективності інклюзії, ввічливості, positive reinforcement тощо).
(no subject)
Date: 2026-02-07 01:40 am (UTC)А тут все дуже просто. Позитивний реінфорсмент ефективний від тих, хто уже вважає тебе авторитетом в незалежних/залежних питаннях. Тому я, скажімо, добре розумію, на кого з моїх знайомих і незнайомих мої слова вплинуть позитивно, а на кого, цілком можливо, навпаки
(no subject)
Date: 2026-02-07 01:58 am (UTC)(no subject)
Date: 2026-02-07 05:19 am (UTC)Для кожного класу/страти є теми, які вони ззовні почують, а є -- які ніколи не почують. Тема, яка людська динаміка в житті правильна, -- одна з вузьких.
Ти людина вище середнього по open mindʼедності, але точно не захочеш слухати міркування на моральні теми від людини, яка у твоїх очах себе скомпроментувала на інші моральні теми. Так і вони
(no subject)
Date: 2026-02-07 05:45 am (UTC)І саме тому я маю суворі підозри щодо ефективності інклюзії і толерування ксенофобів як універсального методу. Який в цьому сенс, якщо вони мене принципово ніколи не почують?
До речі, в мене тут в мене виникла контр-думка про Луганськ. Як би то не малювала пропаганда, але Луганськ до війни не був масово анти-українським. Він був занадто похуїстичним, моя хата з краю, наші пацани не будуть звільнення робити, а будуть гроші вкидати, а на решту нам насрати, оцецевсьо. (Це, звісно, теж в залежності від обставин є гріх, просто інший гріх! :) )
Але після війни стільки людей масово радикалізувалося і зайняло чітку про-українську позицію! При тому людей зовсім класово не рідних - я не про правозахисників типу Реуцького, Красильникової чи Сергієвої. Я про бізнесменів, бюджетників, навіть хуліганів!
Тобто виходить, щоб тебе почули (навіть не так - щоб отримати шанс бути почутим! бо радикалізувалися далеко не всі, навіть з тієї частини, що поїхала з міста), треба людині поламати життя, щоб все, щоб було до - стало неважливим. Дісклеймер: це не пропаганда методу, це спостереження.
(no subject)
Date: 2026-02-07 08:34 am (UTC)Це не контр-думка. Це паралельний механізм, чому я вважаю позитивний реінфорсмент правильним підходом.
На когось подіяла лагідна українізація. На когось не подіяла, але саме тому, що вона була лагідною, коли приперло, вибір стався в той бік, а не в протилежний.
Тобто, вибір в російський бік теж у когось стався, я просто вважаю, що достатня кількість тих, хто під час кризи вибрав українське, саме в тому позитивному підході, який був до кризи.
Криза -- не причина, а дихотомізатор.
(no subject)
Date: 2026-02-07 02:52 pm (UTC)Вибач, я буду кричати чаєчкою. В ЯКОМУ, НАХУЙ, ПОЗИТИВНОМУ ПІДХОДІ?
Видихаю, пробую заспокоїться... Ом мані падме хум... Ом мані падме хум... Все, можемо продовжувати. :)
Де ти ту лагідну українізацію бачив? Скільки шкіл української для дорослих було в Луганську? Школа польської - була. Школа китайської - була. Школа української - упс. (Гіфка Траволти.) Рилом не вийшли. Це занадто багато для просвітян і рухівців.
Може, було краще з позитивним підходом? Та ні - побутове хамство та дискримінація по місцю походження це норма була. Ти легко можеш перевірити - це було вже в часи інтернету, і архіви це зберігають. (Я навіть не кажу про те ставлення, з яким зіткнулися луганські ПІСЛЯ початку війни: "донбаським квартири не здаємо", "понаїхали тут ВПО та жирують на виплатах", "понаїхало, розвели злочинність", і це лише найбільш цензурні речі. А в бік тих, хто не виїхав по різним причинам - від "маю важких батьків, які не ходять" до "шпигував і здавав росіян СБУ" - ще краще було чути: "ждуни", "манкурти" тут найкращі епітети.)
Ні, ти, звісно, можеш сказати, що в цілому мешканці Донбасу ставилися до західних сусідів не краще, і будеш правий! Але це виправдання того ставлення, що було, а не доказ позитивного підходу.
(no subject)
Date: 2026-02-07 04:27 pm (UTC)Уяви собі, що в Луганську до 2014-го року командував би хтось на кшталт недоброї памʼяті Фаріон -- оце би була нелагідна українізація.
Луганськ -- крайня точка на той бік. Тобі різниця видніша, з моєї (чи аналогічного западенця) точки зору яка-неяка українськість ще була на Поділлі, а Наддніпрянщина і далі -- культурно-мовно майже росія. Але навіть в часи про-західної влади в Києві палками нікого не заставляли. Exposure до української мови і культури було через мистецтво, кіно-тв, і географічно-особисті контакти. Я не знаю, яка історія особисто твоя, але крім того у мене є десь з десятки різної ступені близькості знайомих з виключно російсько-мовно-культурних середовищ, які стали свідомими українцями, україномовними, в дорослому віці, зробивши цей вибір після особистих порівнянь різних аспектів російсько- і україно-мовної культур, громад, ідеологій і т. п. в Україні в 90-х і 00-х. Останній крок у різних людей ставався в різний момент: у когось з війною, у когось раніше, у когось -- пізніше під впливом найрізноманітніших людей і подій. (З якоюсь імовірністю, для кількох людей серйозним чинником, здається, стало спілкування з моєю родиною, чим я неймовірно пишаюся.)
Я розумію, що тут є синдром вцілілого -- ми не мали можливості спостерігати, як би воно все виглядало, якби українізація була не отака от лагідна, а агресивніша і без таких дурниць, як особистий вибір чи добра воля.
(no subject)
Date: 2026-02-07 04:45 pm (UTC)Про мовно - правда, про культурно - можу посперечатися, але іншим разом.
> Але навіть в часи про-західної влади в Києві палками нікого не заставляли.
Буквальними палками - ні. Але примус був, і він був реальний - документацію українською мовою подай, кіно (навіть іноземне) рідною російською не дивись, дітей в школі рідною російською не навчай, і теде, і тепе. І все це - без механізмів, які допомагають мову опанувати.
Звісно, ти можеш сказати, що закони, які забезпечували цій примус часто не виконувалися/саботувалися, і будеш правий. Ти можеш сказати, що цій примус був обґрунтований і навіть корисний - і я погоджуся.
Але реальна лагідна українізація, розуміння того, що людей, які не знають мови, треба її вчити - почалася вже після війни (2014). Тільки тоді почали розуміти, що самостійно опанувати мову в її цілісності (не тільки розуміння, але і письмо, і мовлення) - можуть лише обрані одиниці з талантами та ресурсами.
Але мені кидається в очі не те, що ти написав, а те, що ти НЕ написав. Я бачу, що з відсутністю позитивного ставлення до російськомовних взагалі і до луганчан конкретно - ти навіть не намагаєшся сперечатися. Як і з тим фактом, що великої кількості луганчан ця відсутність позитивного ставлення таки не завадила стати на правильний бік історії (і ця кількість - не два, не п'ять, і навіть не тисяча людей). І про це, як на мене, варто пам'ятати, коли ми обговорюємо ефективність позитивного ставлення до ксенофобів у порівнянні з іншими методами.
(no subject)
Date: 2026-02-07 05:01 pm (UTC)> і до луганчан конкретно - ти навіть не намагаєшся сперечатися.
Звичайно не намагаюся. Вся лагідність тут -- чисто порівняльна. Може, можна було краще.
> "примус був, і він був реальний"
Примуси бувають різні -- буває MSR чи оригінальний шведський Primus, а буває іздєліє "Шмєль" від фрунзенського пріборостроїтєльного завода, яке вміє в першу чергу смердіти, протікати, плюватися і забиватися. Багато хто на Донбасі мав змогу порівняти примус до української з тим, як змушували до російської в радянські часи. А хто забув, той мав можливість провести уже новітні порівняння починаючи з 2014-го.
(no subject)
Date: 2026-02-07 06:09 pm (UTC)Взагалі не сперечаюся. Я дивлюсь виключно на ефективність примусу - і так, український примус теж був ефективним. Можливо, він був би більш ефективний, якщо б той позитивний підхід дійсно існував, але не можна пояснювати масову українізацію позитивним підходом, якого не було!