Чого хочуть виборці
Oct. 22nd, 2025 06:37 pm![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
mprotsenkoЯ тут натрапив на старе опитування від Pew Research - і трохи охуїв. Бо окей, я тут так, аматор, пікейний жилет, але функціонери демократичної партії повинні були бачити ці полли?
Результати поллів в США:
% who say that ____ system needs to be completely reformed/needs major changes:
Political: 85%
Economic: 66%
Healthcare: 76%
https://www.pewresearch.org/global/2021/10/21/citizens-in-advanced-economies-want-significant-changes-to-their-political-systems/
І з яким меседжем демократи йшли на декілька останніх виборів? З меседжем "ми нічого не будемо міняти принципово, так, трохи підлатаємо тут і там"? Make it make sense, please!
Результати поллів в США:
% who say that ____ system needs to be completely reformed/needs major changes:
Political: 85%
Economic: 66%
Healthcare: 76%
https://www.pewresearch.org/global/2021/10/21/citizens-in-advanced-economies-want-significant-changes-to-their-political-systems/
І з яким меседжем демократи йшли на декілька останніх виборів? З меседжем "ми нічого не будемо міняти принципово, так, трохи підлатаємо тут і там"? Make it make sense, please!
(no subject)
Date: 2025-10-27 04:09 pm (UTC)Але є і питання до нульових. Ось ти кажеш:
- [медпослуги] від підтвердження вагітності до кінця регулярних візитів, 3 чи 6 місяців, щось таке - коштували менше $300.
(Залишаємо за кадром те, що ти не так давно аргументовано мені довів, що страховка в grad school нерепрезентативно дешева і якісна.)
Дивимося на ключове питання - скільки такі медпослуги коштували в Канаді в нульових? Це при тому, що в Канаді тобі не треба боятися втратити роботу. (Або просто її поміняти - бо тоді було законно відмовляти preexisting condition coverage, в які входила і вагітність!)
Це серйозне питання - давай порівняємо ці витрати і подивимося, де краще. (А потім ще додамо до порівняння maternity/parental leave policies - Канада, звісно, не Фінляндія, але зі Штатами порівняти варто.)
(no subject)
Date: 2025-10-27 05:43 pm (UTC)Резону не обʼєднуватися нема. Тобто, нафіг подвійні заперечення -- звичайнош, що причини обʼєднуватися є! Нема (у мене) розуміння, як у світлі історії питання демократи зможуть переконати електорат, що на цей раз вони можуть і знають як це зробити правильно, щоби обʼєднати субдемографії виборців. Якщо вони на цій теми таки так зуміють залучити більше активних виборців, честь їм і хвала. (Мене, як і тебе, залучати не треба, мені і нинішніх позицій вистачає :))
> ... страховка в grad school нерепрезентативно дешева і якісна ..
І мої діти, і діти більшості знайомих народилися уже після аспірантур, тому тут мимо.
> ...скільки такі медпослуги коштували в Канаді в нульових ...
Фішка не в ціні, а в якості/доступності. Скарги на канадську систему полягали в першу (і основну) чергу в тому, що купа потрібних процедур була дуже слабодоступна: або тут нема, або треба чекати місяцями і роками і т. п., створюючи незручності і т. д. Наведені ціни в Штатах -- щось, чим можна нехтувати, навіть заробляючи менше медіани. Зате загальний рівень прибутків на аналогічних білокомірцевих роботах в Канаді був (та і є) нижчим, ніж в США. Я в 2005-му вибирав, куди їхати працювати, в Торонто, чи в Берклі, дуже уважно розглядаючи баланс прибутків і витрат. Вибір Берклі (навіть враховуючи, що я там заробляв копійки, порівняно з оточенням) був відчутно вигіднішим. Настільки вигіднішим, що я поїхав до Каліфорнії, не дивлячись на те, що в іміграційному плані Канада була мені набагато привабливішою. Я з еміграційних міркувань потім продовжував Канаду розглядати ще 10 років, але не наважився, бо то би був крок вниз економічно. А з літа 2020-го, з невеликою перервою, працюю в командах з макроскопічною задіяністю канадських працівників і деякою динамікою переїздів. Сентимент, що в Канаді краще, був/є лише серед помітно старших людей (які вже думають про старість) або оце останній рік-два. Динаміка переїздів працювати (бо є офіси і тут, і там) з Канади в Штати -- декілька чоловік, динаміка переїзду в протилежний бік -- одна людина, яка не зуміла отримати візу в США.
Прямо зараз я працюю в канадській компанії з штаб-квартирою в одному з сателітів Торонто, через місяць лечу на тижневий зліт в їхні сніги, то буду мати шанс в неформальній атмосфері побалакати з купою народу, близького до канадсько-американського інтерфейсу, і послухати, що вони скажуть. Треба не забути кілька разів підняти цю тему.
(no subject)
Date: 2025-10-27 06:11 pm (UTC)Тут ми можемо (повинні?) почати з себе - замість "статус-кво сентименту" почати розповсюджувати інший сентимент. Бо якщо ми чинимо опір цієї ідеї замість того, щоб її просувати - то шансів взагалі нема. (Це не відміняє факту, що в керівництві демпартії дофіга довбойобів типу Шумера, які можуть просрати всі полімери -але питання їх відставки це знову ж наша проблема - як ми тиснемо на політиків, кому даємо гроші, які наративи розповсюджуємо...)
Приклад потрібного сентименту нижче:
Давай будемо чесними - які з послуг по вагітності були/є в Канаді недоступними?
Так, багато не-термінових процедур (на кшталт hip replacement) в single-payer system (не тільки в Канаді) доступні не на завтра, а через період очікування. (Або через приватну систему, яка більш дешева - бо примушена конкурувати з державною.) Але яке це відношення має до вагітності і пологів?
Сорі, але в випадку з пологами і дітьми виходить, що Канада відчутно дешевша і також саме доступна - і при тому не треба боятися втратити (або в нульових просто поміняти) роботу. І цей сентимент треба брати і розповсюджувати.
Ба-більше, що там з maternity/paternal leave? Які правила в США і Канаді (зараз і в нульових)? А в США пизда - декрету, що оплачується нема, в той час як в Канаді - 15 тижнів для мами + 40 тижнів для будь-кого з батьків при збереженні 55% зп (хочі і не більше певної суми). Тобто Канада - програє Фінляндіям, але США взагалі зливає будь-кому, бо в нас просто нема декрету, який оплачується. :( І про це теж треба казати вголос, роблячи пропаганду всередині нашої бульбашки.
[кінець прикладів сентименту, який нам треба розповсюджувати]
Так і загальний рівень витрати - був і є набагато нижчим. Тобто не зрозумій мене невірно - я сам поїхав в Каліфорнію, бо тут цікава робота, якої просто нема за її межами, в мене є певні професійні амбіції. Але я бачив ненульову кількість людей, які до-після народження дітей їхали з США - повертаючись в Канаду-Польщу-тощо.
Але я це навіть не наводжу як аргумент - plural of anecdote is not data, і для пропаганди анекдоти треба використовувати дуже обережно, щоб не звалитися в кролячу нору he said-she said. (Це ми навіть не кажемо, що зазвичай трансфери між компаніями перекошені в бік переїзду до headquarters, з філіалів в штаб їдуть набагато більше, ніж в зворотному напрямку. Хоча, звісно, коли філіал тільки відкривається - часто його "засівають" робітниками з головного офісу. Приклад: в нас багато людей поїхало в Варшаву в останні пару років (а в зворотній бік - ні), але я не наводжу це disparity в переїздах як доказ того, що польська система охорони здоров'я краще за американську.)
Ба-більше, треба лошити тих, хто нав'язує бонуси Кремневої Долини як виправдання штатівської системи взагалі - бо Долина не є репрезентативною, медіанні доходи тут роблять нас нерелевантним хвостом розподілу.
(no subject)
Date: 2025-10-27 08:59 pm (UTC)Впевнений, що ненавмисно, але в тебе вийшла підміна теми, вірніше, штучне звуження:
Я: кажу, що медпослуги багато потрібні "коли зʼявляються і ростуть діти" (і тому релевантне порівняння медичних систем Канади і США не лише для старих або тих, кому медицина "не потрібна")
Ти: високий "рахунок з роддому"
Я: "можна нехтувати" (з деталями, чому)
Ти: "і що з послуг по вагітності є в Канаді недоступним?"
Відкрию секрет: для родини період, коли зʼявляються і ростуть діти, набагато довший, ніж 9 місяців вагітності і кілька днів в роддомі. :) Різниця між країнами може бути помітною починаючи з діагностики/допомоги в процесі завагітнення (тут у мене вся статистика -- одна родина, яка тут отримала fertility treatment, якого чи то не мала, чи то не дочекалася в Канаді, деталей не знаю). Але ця різниця уже точно є після народження дитини: і з потребами дитини, і з потребами матері. Hip replacement для молодої людини -- outlier, а от необхідність спочатку діагностувати, а потім лікувати купу супутніх проблем -- реальність для купи мамів і дітей. Це не про гострі проблеми чи рутину, яка доступна і всюди однакова, а ті проблеми, де треба зустричатися зі спеціалістом, робити малодоступні скани і т. д. Лише у мамів: проблеми з суглобами або хребтом після вагітності, постпартумний онсет психічних проблем, порушення зору після народження, порушення ендокринної системи. У дітей проблем не менше, і теж для речей поза рутинною профілактикою і треба шукати спеціалістів.
> Так і загальний рівень витрат - був і є набагато нижчим.
Не у всіх, про що і мова. Звичайно, крім рівня прибутків/витрат є ще і доступність робіт, як і купа інших вторинних міркувань, включно з (ризик втратити страховку) х (ризик не знайти нову роботу зі страховкою), або (ризик поліичних змін, від яких то чи інше стане гірше) Тим не менше, серед мене і непустої і навіть немалої когорти знайомих, які переїхали або зробили вибір не переїжджати з Канади в США або навпаки потік в США більший, набагато.
> ... plural of anecdote is not data,
Oh, but it is. Навпаки, коли вся статистика занадто груба/узагальнена (як стандартна медична статистика типу тривалості життя чи смертності при тій чи іншій процедурі... та навіть соціологічним метрикам типу "sought medical help but could not receive it"), то ми не бачимо ніяких тонкощів і факторів для менших груп основні драйвери примітивні і не дозволяють побачити впливу на підгрупи. Тобто, якщо ти знаєш людей, які жили в Канаді, потім приїхали жити в США, народили дітей, і вирішили їхати назад -- мені якраз цікаво про таке знати, бо я таких ніколи не бачив. В інший бік, з траєкторією життя США-Канада-США -- знаю, не одного і не двох, а Канада-США-Канада якраз ні. Людей, які вернулися в Польщу, Францію, Корею -- знаю, а в Канаду -- ні. Хоча і допускаю можливість серед народжених в Канаді, там всякі інші важливі фактори можуть накластися, а от цікаво, як воно з іноземцями, у яких чинник патріотизму відсутній.
(no subject)
Date: 2025-10-27 09:45 pm (UTC)Тут, на хвилиночку, теж треба шукати спеціалістів - які не завжди доступні, не завжди in-network, забукані на півроку вперед і так далі.
Та фіглі спеціалісти - на банальний annual physical checkup в моєї лікарки перша відкрита дата: 26 листопада! Місяць чекати банального "поміряти тиск-поговорити про дієту!" Чотири з гаком, пардон, тижня! (І це PAMF, і платиновий BlueCross.)
І це я не кажу про квест "отримати психіатричну допомогу". Я його тут проходив (і не я один), і це, сцк, пиздець (а де не пиздець?) - так що я не маю ілюзій про те, як просто в США лікувати постпартумну депресію. :(
І тут повторюємо питання - що з цих послуг не є доступним в Канаді, особливо якщо порівнювати з 98% населення США? (Бо, сорі, я маю знайомих мам-тат в Канаді, і знаю їх проблеми, і знаю про випадки "заплатили з кишені, щоб не чекати МРТ, але це все одно дешевше, ніж зі страховкою в США" або як ти кажеш "цим можна знехтувати".)
?
Ось буквально цього року колега-канадець з сусідньої команди повернувся, з дітьми, ага. (А з більшого орга десь з дюжину американців переїхало в Варшаву. А до початку повномасштабки, мій добрий друг, директор в Capgemini - взагалі в Україну повернувся.) А ще в Канаду поїхав професор Снайдер з його дружиною, професоркою Шоур.
І що? А нічого. Бо вибірка людей що кудись переїжджають - вона сама по собі нерепрезентативна (емігранти - дуже нетипові люди, абсолютна більшість людей не хочуть нікуди переїжджати, навіть коли вдома відчутно гірше, ніж за кордоном, навіть коли реально бомби на голову падають.)
Більш того, статистика переїздів - має суворий survivorship bias, бо не враховує людей, що можуть, але принципово відмовляються переїжджати!
Ба-більше, сам факт переїзду нам мало що каже про мотивацію людей (і якість системи охорони здоров'я в відповідних країнах) - ось, в Польщу велика кількість українців ломилася нелегалами до війни, маючи апріорі гірший доступ до лікування, ніж вдома - просто заради грошей ("я молодий, мені не треба, якщо щось трапиться - поїду додому лікуватися" - це ж взагалі не фактор оцінки якості і доступності медичних послуг).
А ось це взагалі нам для публічного сентименту не потрібне! Тобто не зрозумій мене неправильно - для особистого аналізу це як раз окей (наприклад, я собі кажу: "я готовий ризикувати проблемами зі звільненням, в мене є інше громадянство, гроші, і що найголовніше, знання для медичного туризму, яких нема в місцевих - мій downside набагато більш лімітований, а upside такий, що дає шанс побути в топ-персентилях по доходу і попрацювати на проєктах, які за межами Долини важко знайти"). Але це не той сентимент, який треба виносити в публічний простір і використовувати для блокування будь-яких ініціатив. Публічний сентимент і пропаганда - це не про тонкощі і малі подгрупи взагалі!
Для публічного вживання цей сентимент треба перевертати на інший: "якщо вже аутлайери з пафосною роботою-страховкою готові платити більше, ніж в канадській публічній системі за швидкість лікування non-life-threatining conditions - то вони зможуть і тут доплатити. Бо якщо в нас буде нормальна публічна опція - то це буде дешевше. Ось подивиться на таких лібертар'янців як Сара-не-проти-ночи-буде-пригадана-Пейлін і Ренд Пол - вони ж їздили лікуватися в Канаду, при тому Пол, на хвилиночку - лікар! Розуміє, де дешевше і якісніше!"
(no subject)
Date: 2025-10-28 11:54 pm (UTC)1. Це не тема, чи американська медицина зараз хороша чи погана (ми погоджуємося, що дуже погана), а тема, чи може зараз питання медичної реформи стати обʼєднуючим фактором для демпартії.
2. Нинішній стан американської страхової медицини не статичний, її якість (доступність, час очікування, складність/логістика) сильно впала, а ціна (види планів, вартість полісу, копеї, непокриті процедури) сильно виросла. Дуже значна частина цього погіршення відбулася протягом останніх 10-15 років, тобто після прийняття демократами ACA.
3. Відповідно, дуже важко доказати, що це погіршення не є результатом ACA. (Та і не вийде таке доказати, бо якісь зі змін таки є наслідком Obamacare, хай не всі і лише відчасти.) Тому всяка ілюстрація, як все погано з американською медициною зараз, є і аргументом за, що треба все міняти, і аргументом проти того, чи саме демпартія зуміє це зробити правильно.
--
4. Жодне з наших порівнянь в просторі і часу не є порівнянням всіх з усіма, а стосується підмножин, ми ж обговорюємо, чи може конкретна ідея обʼєднати два крила виборців. Для чого важливо не лише дивитися на середнє, а і на тих, хто може бути не в захваті, і розуміти, чому так. Я вважаю, що нехтувати проблемами групи гірше, ніж просто не вирішувати, будь та підгрупа расовою або статевою меншиною, локалізованою популяцією, чи соціально-економічною стратою. (Нехтувати = не визнавати наявність або важливість проблеми, не вирішувати = не вирішувати, хоч і не нехтувати.)
5. У світлі вищесказаного, питання Канади теж стосується (а) переважно часів до ACA, (б) не всіх виборців, а тих, у кого була стабільна не найпримітивніша робота і employer based страховка.
> Тут, на хвилиночку, теж треба шукати спеціалістів ...
Квести з допомогою спеціалістів всіх видів я тут проходив багато разів, особливо останніми роками, поки я був основним провайдером для господи з девʼяти людей. Падіння варіативності, швидкості і якості вирішення проблем є дуже помітним, як в рамках діючих health plans, так і в рамках програм "для бідних". Це стосується і психіатричної допомоги (ти думаєш, що дорослому важко? ха! знайти дитячого спеціаліста в рази важче), і діагностичних процедур, від простого ретгена до високоспеціалізованого MRI, і розмов з вузькими спеціалістами. Було набагато краще ніж стало зараз. (Гіпотезу, що то виключно моя особиста вибірка випадково утворила монотонно спадаючу криву, я відкину як таку, яка суперечить всім моїм прямим і непрямим спостереженням.) Одним з релевантних спостережень я б назвав таке, що до десь 2015-2016-го мені навіть на думку не спадало шукати якихось діагнозів чи лікувань в Україні, навіть платно, благо, для нас це дешево, а починаючи з 2018-19-го -- почало спадати. Я з якимись лікарями там навіть зустрічався, не лише тому, що дешево, а і краще/не гірше за комбінацією всіх інших факторів.
> Місяць чекати банального [annual physical checkup] !
Я на 80% певний, що твоя необхідність місяць чекати на general physical-- виключно артефакт цінової політики страховки, бо такий апойтмент безкоштовний. Думаю, попасти на загальну перевірку до випадкового лікаря в більшому центрі зайняло би 3-4 дні. Стільки само, як не менше, зайняло би попасти до конкрено твоєї лікарки на симптоматичне лікування -- просто, тому, що воно їм вигідніше. Це все я виключно з занудства, ці зауваження не міняють моєї думки про жалюгідно-жахливий стан американської системи охорони здоровʼя.
Зате, раз уже ти про таке поскаржився:
> ... що з цих послуг не є доступним в Канаді, ...
Скарга на надто довгий час очікуванняnon-emergency діагностики і послуг спеціалістів -- мабуть, найпоширенша скарга на канадську медицину. Я раніше говорив з памʼяті, а оце подивився, що пишуть інші: ось на Вікі. Розумію, що джерело ще то, але сходив подивився на пару посилань -- таки правду пишуть. І воно цілком збігається з тим, на що скаржилися мої канадські або пост-канадські знайомі: процедуру треба чекати тижнями і місяцями.
> ...цього року колега-канадець з сусідньої команди повернувся ...
Цікаво, як задавно вирішили, чи сильний там фактор впливу трампа. Хоча від вроджених канадців це можна чекати і з патріотичних точок зору, тому мені подобається ідея спостереження саме за іноземцями (які іно- для Канади і США одночасно), бо там інші фактори однакові, лишається прагматика з деяким позитивним упередженням до Канади через зручніші еміграційні правила для спеціалістів... (я пару разів реально близько підійшов до того, аби туди поїхати, а з близьких колег аналогічної карʼєре чоловік 5 туди таки емігрували (з них троє вернулися в США)).
> ... А ось це взагалі нам для публічного сентименту не потрібне ...
Воно потрібне, тому що "тонкої і нюанси взагалі" є товстощами і важливостями для менших груп. Наприклад, той факт, що поліція якось там упередженіше зупиняє афроамериканців, якісь системні бла-бла-бла... нерелевантні тонкощі і нюанси для подібної на мене демографії, є чимось важливим для афроамериканців, хоча скільки їх там серед виборців. See my point? :)
Але то я від занудства, нижче ти цілком реалістично описуєш, як вибудувати цілком нормальний месидж для виборця, подібного на мене за ставленням до медицини, але без інших думок на інші теми.
(no subject)
Date: 2025-10-29 05:47 pm (UTC)Питання Канади часів до ACA тупо нерелевантне - тому що ми живемо не в часі до ACA, а тут і зараз. Тобто це можна обговорювати в вузькому колі ради занудства, але в публічному просторі наш обов'язок - це здорова пропаганда/контр-пропаганда.
Це абсолютна правда - не-ургентні процедури в single-payer system доводиться чекати, і це не тільки питання Канади. Але, як я казав раніше - single payer system не забороняє приватні послуги. Більш того - він робить їх більш дешевими (бо приватні лікарні знають, що клієнт завжди може піти від них, в них нема більше олігополії, де нема альтернативи приватним картелям). І про це можна і треба казати!
Ба-більше - в США не-ургентну процедуру теж треба чекати тижнями і місяцами (сам кажеш про ту ж саму психіатричну допомогу). Та що там психіатрія - страхові протоколи затягують навіть хірургію.
14.4%
Значна цифра - і ще більш значна, враховуючи, що абсолютна більшість їх є демократичним електоратом. Тобто серед демелекторату вони будуть мати ще більший відсоток! (Швидкий гугльож дає цифри в районі 20-25%.) Інтереси якої групи нам треба враховувати? Чорних виборців (20-25% демелекторату) чи багатіїв, яким доведеться більше платити (менше 2% демелекторату)? А інтереси якої групи насправді враховуються?
(no subject)
Date: 2025-11-01 07:08 pm (UTC)Всяку процедуру. Як починає вступ релевантна стаття на тему ві Фрейжера: "Waiting has come to be a defining characteristic of the Canadian healthcare experience. Canadians in need of medical attention can expect to face delays at nearly every step in the healthcare process, from getting appointments with a family doctor, to diagnostic imaging, to specialist appointments, and finally to treatment." Прямих яблуко-до-яблука порівнянь якості послуг Канади vs США на пабмеді я не знайшов, але вищецитована стаття з Вікі, з посиланнями, стверджує, що залежно від типу поцедури і регіону, чекати там треба в 2-6 разів довше. Ти тут наводив час очікування зустрічі з лікарем як ілюстрацію, яка жахлива американська медицина. То виходить що, канадська в 2-6 разів жахливіша? ;)
> ... в публічному просторі наш обов'язок -
> це здорова пропаганда/контр-пропаганда
У нас зараз -- вузьке коло :) Якщо це публічний простір, то згадувати сам факт, що це ми тут пропагандонствуємо ще шкідливіше, ніж обговорювати стратегію месиджінгу.
> Питання Канади часів до ACA тупо нерелевантне
Якраз дуже релевантне. Може, коли ти візьмеш гучномовець і підеш на перехрестя grassroot-агітувати, то неважливе, але навіть в публічно-просторових дискусіях треба мати продумані відповіді на таке питання, а у нас тут не мітинг, а дискусія про те, яка тема може обʼєднати різні групи демократів, включно з тими, кого більше нервує проблема очікування, ніж проблема оплати. Таких, як ти, наприклад :)
> Хвилинка занудства про проблеми "після ACA":
> ... (Швидкий факт-чек)
Отак хтось прочитає твій комент і подумає, що це правда, і буде введений в оману. Не тому, що це неправда, а, скорше, правда -- не зовсім це. Твій фактчек. наче, заперечує твердження "стан американської страхової медицини помітно погіршився з часу ACA", але твоє посилання -- про сповільнення швидкості зростання (1) середніх особистих витрат(3) на медицину взагалі(2), ще і з чесною цікавою дискусією про причини і нюанси. Іншими словами, цей "фактчек" ніяк заперечує твердження, що страхова медицина стала гірша і частково -- через ACA. :) Лінь будувати великий аргумент, сподіваюся, і так вистачить тезово по наведених невпорядкованих цифрочках: (1) хай занудство, але не я почав: факт зростання ціни підтверджується, варто хоча б сформулювати, чому ти вважаєш, що без цьго зріс би ще більше; (2) теж занудство, але: погіршення -- це не лише про ціну, може ціна повільніше росте за рахунок швидшого падіння якості; (3) основне: всі витрати включають тих, хто раніше був незастрахований; в дискусії в статті про це згадується, як одне з пояснень, звідки взявся спостережений ефект -- з розширення Медікейду і тих кількох відсотків, які не мали страховки, але купили на маркетплейс.
В підсумку, цей наче фактчек до нашої розмови перпендикулярний. Я кілька разів потрохи спробував пошукати, чи є нормальні дані про якісь/вартість саме страхової медицини, але не знайшов нічого нормального. Якесь проскакувало опитування про ціни employer-offered health plans показало зростання більш-менш стабільне, але там вибірка мала, методологія ліва, вірити йому важко, плюс -- то лише ціна плану. В тій же JAMA статті з фактчеку є згадки, що вартість деяких процедур і лікарів виросла, бо вони вийшли з in-network статусів (і цього з часом буде більше), але нормальних даних, ані цін, нормалізованих до рівня послуг, ані згортки послуг/цін, які отримує медіанний споживач, і вже точно ніякої статистики чисто по застрахованих родинах я не знайшов. Тому анекдоти -- все, що нам залишається.
А з анекдотичних даних... скажімо, з подібним на описаний тобою діагноз проблем з носом, у Юлі від звертання до лікаря до операції на перегородку пройшло два місяці, і то, лише тому, що чекала канікул, на звичайному срібному плані в Кайзері. Власне, вперше з необхідністю якось unreasonably довго чекати на діагностичну процедуру або лікування навіть не-гострих проблем я що сам зіткнувся, що почув від якихось колег-знайомих лише на початку 2010-х, а потім воно поповзло догори. (Нагадую, що це все про людей з "нормальними" медстраховками)
> 14.4% [виборців становлять афроамериканці]
Кажу ж -- скільки їх там... Бо employer-provided медична страховка є більше, ніж у половини американців. А якщо говорити про непенсіонерів, то у 60%. І навіть якщо не всі з них прямо зараз думають, чи не погіршиться їх страховка, і надалі, то серед опонентів демократів знайдуться добрі люди, які про це нагадають. Саме тому ці питання при обговоренні електроальних месиджів і стратегій ніфіга не маргінальні, принаймні, менш маргінальні, ніж питання тих чи інших меншин.
> (про гіпотезу, що приватна медицина стане дешевша)
> І про це можна і треба казати!
Можна і треба, так. І зокрема про те, чи буде у нас, як в Канаді, чи можна буде зробити краще (бо не на пустому місці весь лемент канадців про жахи чекання в їх медицині). І про те, що ACA було компромісом, який <і>і не повинен був добитися ніяких покращень для більшості. Бо ти кажеш, що республіканці псують ACA -- псують, бо можуть. В смислі, електорально можуть. (Що можуть, то зіпсували, хотіли добити, але достатня кількість народу схаменулася, порахувавши, скільки виборців сидить на Медікейді, і застопорилося.) Але це перекладає лише частину вини на респів, бо у демократів виходить набагато менше, чи хвалитися в плані медреформ, ніж вони б хотіли. Ну і т.д., всі потрібні речі уже були сказані -- на фоні всього цього дуже неясно, чи демократи зможуть обʼєднати своїх виборців саме під прапором потреби чергової медичної реформи, на цей раз правильної і такої, що не зіпсуєш.
(no subject)
Date: 2025-11-04 09:20 pm (UTC)Це очевидно не так. В мене з добрих знайомих в Канаді купа людей отримали потрібні ургентні процедури без будь-яких затримок.
В мене проблем з перегородкою нема року з 1998 - коли мені її більшу частину вирізали. Точніше - є, пластичного характеру, мені потім хрящі з ребер та вух назад вставляли, але то точно було не deviated septum. В мене була доброякісна пухлина в сфеноїдному синусі, яку на CT видно не було, а MRI з контрастом на платиновому Anthem Blue Cross ніхто не призначав - ані в PAMF, ані в приватній практиці (де ту пухлину потім видалили під час exploratory surgery - елементарна ж процедура, але з діагностикою просрали всі полімери). І як бачиш - анекдоти нас ні до чого не ведуть, навіть сказати "в мене така сама нога - і не болить" не можна.
Достатньо, щоб не нехтувати - >20% від власного електорату. Це не значить, що інтересами 50-60% можна нехтувати. Нехтувати можна інтересами 2% (або менше) багатіїв, особливо якщо це допоможе притягнути до себе решту виборців, які незадоволені статус-кво.
Занудства хвилинка. Для більшості ACA приносив суттєве покращення - заборону дискримінації по pre-existing conditions, і як наслідок - можливість міняти роботодавця, без страху втратити покриття медичних послуг. Багато вже і забули, як це воно було - а нагадати зайвим не буде (плюс накинути на опонентів, нагадати в яке болото вони нас хочуть знову затягнути).
Так я ж про це і кажу! Stability for the sake of stability, "краще нічого не міняти", "давайте не будемо далі реформувати медицину, бо різкі зміни це погано", "почекаємо ще трохи" - нас як раз привело прямо в дупу. І так, абсолютно не факт, що демократи зможуть об'єднати виборців навколо актуальних і популярних питань. Але вже абсолютно ясно, що ідея "краще нічого не міняти" - точно відштовхує виборців, і веде партію і країну в ситуацію, коли виборці готові голосувати за реальних фашистів, аби б не статус-кво.
(no subject)
Date: 2025-10-29 09:48 pm (UTC)Серед нерелевантних аргументів щодо Канади нульових - в тебе є дуже здорове і актуальне питання, яке заслуговує на окремий коментар.
Дійсно, віра в те, що Шумери, Куомо та Джіллібренди зможуть зробити реальні зміни - це ідіотизм. Очевидно не зможуть. Потрібні нові ("медійні", хе-хе) обличчя. І ці обличчя (хоча б напівпристойні) - треба активно підтримувати (а старі обличчя - лошити, і нагадувати їм, що їх час вже закінчився, "дякую за все і до побачення!")
Я розумію, що Шумерам і Куомам дуже неприємно йти на пенсію і втрачати кормушку - але це їх, а не наші проблеми. Як казали в часи мого дитинства: "Не можешь срать - не мучай жопу". Або для більш інтелігентної авдиторії:
Come mothers and fathers throughout the land
And don't criticize what you can't understand
Your sons and your daughters are beyond your command
Your old road is rapidly agin'
Please get out of the new one if you can't lend your hand
For the times, they are a-changin'
(no subject)
Date: 2025-11-01 10:38 pm (UTC)(no subject)
Date: 2025-10-31 04:35 pm (UTC)До речі, почЕкав в голові ще один байас що до імміграції в Канаду/з Канади. Канада - гарна країна, рівень економічного розвитку порівняний зі штатами (в середньому, по індивідуальним індустріям може бути різниця).
Але Канада - тупо в 10 разів менше по населенню, і як наслідок - по opportunities! (Екстремальний приклад: Ліхтенштейном порівнювати - чудова країна, але ж вакансій там тупо мало! Не тому, що там життя важке, а тому що там населення 40 тищ.)
Так що якщо різниця в міграції (хоч громадян, хоч експатів з третіх країн) є меншою, ніж в 10 разів - то це вже аргумент на користь Канади.
(no subject)
Date: 2025-11-01 07:42 pm (UTC)(no subject)
Date: 2025-11-04 08:57 pm (UTC)Чому нема? на перший погляд - в країни, де менше вакансій емігрують набагато менше людей, ніж в країни - де вакансії є. (Навіть коли імміграційна політика жорстка - все одно мігрують, тільки нелегально вже.)
Я розумію, що в мене нема hard data, але які докази є для того, щоб це гарантовано заперечувати?
Хм, а що в нас з такими людьми в розрізі міграції з/в Ліхтенштейн? Екстремальний приклад, але ж ілюструє проблему різниці в розмірах? (Якщо що, в моїй новій команді є хлопець з Ліхтенштейну :) )
(no subject)
Date: 2025-11-04 10:56 pm (UTC)Ну от спробуй порівняти не всі США, а лише Каліфорнію. Населення приблизно таке саме, як в Канаді, різноманітність економіки така сама, Каліфорнія багатша, вакансій роботи в середньому більше, ніж в Канаді, хоч і не в рази, а на якісь десятки відсотків. А імігрантопотік в Каліфорнію в чотири рази менший. І не через медицину, а виключно через відповідні закони і правиа.
Я б сказав, що для мирних цивілізованих країн іміграційна політика -- основний чинник, менш важливий -- розмір економіки (нє, якщо економіки нема, то, звичайно, все погано), далі всякі внутрішні законодавні моменти, і вже набагато далі все інше. Відповідно, нормалізувати оцінку загальної привабливості Канади vs США (або навіть vs Каліфорнія) можна лише до людей, які _уже_ емігрували і туди, і дути, і дивитися, де спинилися, а масштабувати цю оцінку до якихось зовнішніх факторів неясно чому. До чого масштабувати, до різниці в товщині імігрантопотоку чи в товщині робочого ринку, як їх балансувати? як враховувати все інше?
(no subject)
Date: 2025-11-04 11:09 pm (UTC)Ми рахуємо тільки легальну, чи нелегальну імміграцію теж?
Це законні питання, в мене на них нема швидких відповідей - але ж це не значить, що якщо ми не можемо на щось швидко відповісти, то цим можна знехтувати?
(no subject)
Date: 2025-11-04 11:13 pm (UTC)Чому знехтувати. Я ж написав, що просто і швидко масштабувати нема сенсу, а точну модель вибудовувати надто складно, і запропонував, для якої підмножини це додаткове моделювання непотрібне
(no subject)
Date: 2025-11-04 11:17 pm (UTC)Але знайшов дані про загальну кількість іммігрантів.
Канада - 8.3 мільйона
Каліфорнія - 10.6 мільйонів
Незрозуміло, як може бути в рази менший іммігрантопотік, який в підсумку дає більше іммігрантів? (нелегальна міграція псує картинку? набагато більше іммігрувало в попередні роки? в які самі - жорсткі правила не вчора з'явилися? незрозуміло...)
Я невпевнений, що ця множина є достатньою по розміру, і достатньо репрезентативною.
(no subject)
Date: 2025-11-05 12:14 am (UTC)Для статистичного доказу -- ні, звичайно.
> Незрозуміло, як може бути в рази менший іммігрантопотік,
> який в підсумку дає більше іммігрантів?
Нелегальні мігранти, так -- тут границя з Мексикою грає на руку Каліфорнії
Ну і очевидний момент, що не всі емігранти в Каліфорнії емігрували в Каліфорнію, хтось -- в інші штати.
(no subject)
Date: 2025-11-05 12:17 am (UTC)Я дивився тільки на іммігрантів, які ЖИВУТЬ в Каліфорнії (і, відповідно, в Канаді). Якщо рахувати транзитних - то рахунок буде ще більше на користь Каліфорнії.
(no subject)
Date: 2025-11-05 12:47 am (UTC)Моя гіпотеза, що частина емігрантів, яка живе в Каліфорнії, більша, ніж частина емігрантів, яка в Каліфорнію вʼїхала (емігрувала. заодно перепрошую, я на письмі, коли не задумуюся, часто мішаю емі- і іммі- ґрантів)
Скажімо, з моїх знайомих каліфорнійців понаїхалів з Європи і Азії добра половина понаїхала спочатку в якісь інші штати, і лише потім добралася сюди.