Ресентимент і добробут (українцям)

[mprotsenko]

Багато хто вважає, що люди підтримують Маско-Трампів з їх фашистськими ідеями, бо їх штовхає на це ресентимент. Це слушна думка (на відміну про думку про те, що до фашизму штовхає бідність - яка очевидно і легко спростовується.)


Але чомусь серед багатьох moderates панує думка, що ресентимент можна перемогти ростом добробуту. Навіть якщо це очевидно не так для американців в цілому - ми, українці, можемо подивитися на себе, і зрозуміти, ЧОМУ це не так.



Resentment is defined as "bitter indignation at having been treated unfairly."

Тобто це приниження, образа, злість на тих, хто образив. В нас, українців, цього відчуття багато - бо ми усі, прямо чи непрямо є жертвами війни. Хтось постраждав тільки матеріально, хтось хоронив рідних та друзів, хтось сам втратив життя чи здоров'я.

Так ось - як ми себе відчуваємо з ростом добробуту? Ми відчуваємо, як ця образа і злість втихає, вгамовується? Чи ми знаходимо в цьому добробуті додаткові ресурси для того, щоб давати здачи?

Відповідь очевидна. Наступне питання: чому ми тоді думаємо, що ображені толерантністю, інклюзивністю, політкоректністю, існуванням меншин (і теде, і тепе) - будуть з ростом добробуту краще ставитися до тих, кого вони вважають винними в своїх бідах?

(І ні, те що наші образи реальні, а їх уявні - не робить різниці, емоції викликаються такі ж самі!)

Comments

[malyj_gorgan]

> Ти бачиш причини не ставитися аналогічно до інших чутливих питань?
Бачу. Це моя професія :)
Приймати кожен запит не можна, бо це може бути ддос.
І відбивати кожен запит не можна лише тому, що "а раптом це ддос"
Виробляєш персональний класифікатор розпізнання атак з розумінням, що в ньому будуть і false positive, false negatives, після чого оптимізуєш його відносно до особистих можливостей і тото, якою ти бачиш ціну і правдоподібність FP і FN.

В темі про кричалки Майдану vs дії росії ціна FN -- потрачений час, ціна FP -- втрачений вірно інформований персонаж, можливо, симпатизант. При розмові на цю тему з росіянином FP настільки нижчі, ніж FN, що, якщо ти лише не сбушник, який вербує там прихильників. А от при розмові на ту ж тему з пересічним європейцем чи американцем з невідомої тобі бульбашки шанси FP немалі, тому є причина пробувати.
Так і з кожним іншим питанням: якщо ти наперед знаєш, що з тим-то нема про що говорити, то і не говори.

[mprotsenko]

Твоя відповідь логічна, і єдине, що залишилося - це оцінювати правдоподібність і "ціну" FN/FP, особливо в питаннях, де дискусії ведуться вже декадами, якщо не століттями, і де доречність аргументів давно відома. (Плюс я б ще додав до ціни FP - користь від симпатизантів. Якщо симпатизанти активно включаються в боротьбу а твоєму боці - це одне, якщо вони симпатизують з дивана - це таке собі...)

Але, це, скоріше, питання до гілки під сусіднім дописом.

[malyj_gorgan]

> ... оцінювати правдоподібність і "ціну" FN/FP, особливо в питаннях,
> де дискусії ведуться вже декадами, ...
Так. Лажа в тому, що не всі -- ветерани цих обговорень. Серед росіян -- ні, але серед американців чи європейців я досі часвід часу зустрічаю людей з ну дуже обмеженими знаннями на тему. І знання ці з абсолютно непередбачуваних джерел

[mprotsenko]

Лажа в тому, що не всі -- ветерани цих обговорень. Серед росіян -- ні

І серед росіян - далеко не всі ветерани. Мільйони молодих росіян - не є ветеранами жодних обговорювань. Але тверезо оцінюємо вихлоп від дискусій з ними, розуміючи, що одиниці, які здатні не піддатися пропаганді, можуть працювати з джерелами, не задобвуючи нас питаннями - а на решту наші аргументи все одно не подіють, пропаганда їх переб'є. (Іноземців теж це стосується - якщо хтось знань нахапався з Фоксу, то я, скоріш за все, нічого з цим не зроблю, усі аргументі будуть марні, тільки час змарную, і настрій собі зіпсую. Тому в таких випадках "нахуй, быстро, решительно".)


До речі, незалежно від походження - є чудовий сигнал, як відрізнити людину, яка нахапалася знань з різних джерел, але готова тебе слухати та вчитися новому. Така людина НЕ починає розмову в стилі "в мене є дуже цінна думка, ви зобов'язані її почути і не ображати мене". Така людина розуміє свою обмеженість, поважає співрозмовників і не "заходить зверху", віддаючи перевагу підходам типу "Я чув ось таке і ось таке - що ви думаєте на цю тему? Яку інформацію мені треба знайти?" (особливо в темах чутливих)

Пам'ятаєш, в старих радянських/пострадянських фідошних ехах, IRC і юзенетах було таке формулювання: "FAQ что? man где?"

Саме такий підхід відрізняє ватників, Саммерсів і Дейморів цього світу від дійсно адекватних людей, які варті спілкування.

[malyj_gorgan]

> Така людина НЕ починає розмову в стилі "в мене є дуже цінна думка,
> ви зобов'язані її почути і не ображати мене".
Ти тільки що описав добру половину виступів на тему Палестини, тих, котрих від молоших персонажів.
І 146% виступів про cultural appropriation.

[mprotsenko]

Ти тільки що описав добру половину виступів на тему Палестини, тих, котрих від молоших персонажів.


Тільки від молодших? Ця херня завжди була з нами - пригадай "Вічний марш", описаний Кундерою. Хомскі з його фанатами несуть цю херню давно, а молодими, чи навіть молодшими їх назвати аж ніяк не можна. :)

[malyj_gorgan]

Нє, ті -- ветерани, там воно не подається, як щось нове, тільки що придумати.
А інших відмінностей нема, згоден