Ресентимент і добробут (українцям)

[mprotsenko]

Багато хто вважає, що люди підтримують Маско-Трампів з їх фашистськими ідеями, бо їх штовхає на це ресентимент. Це слушна думка (на відміну про думку про те, що до фашизму штовхає бідність - яка очевидно і легко спростовується.)


Але чомусь серед багатьох moderates панує думка, що ресентимент можна перемогти ростом добробуту. Навіть якщо це очевидно не так для американців в цілому - ми, українці, можемо подивитися на себе, і зрозуміти, ЧОМУ це не так.



Resentment is defined as "bitter indignation at having been treated unfairly."

Тобто це приниження, образа, злість на тих, хто образив. В нас, українців, цього відчуття багато - бо ми усі, прямо чи непрямо є жертвами війни. Хтось постраждав тільки матеріально, хтось хоронив рідних та друзів, хтось сам втратив життя чи здоров'я.

Так ось - як ми себе відчуваємо з ростом добробуту? Ми відчуваємо, як ця образа і злість втихає, вгамовується? Чи ми знаходимо в цьому добробуті додаткові ресурси для того, щоб давати здачи?

Відповідь очевидна. Наступне питання: чому ми тоді думаємо, що ображені толерантністю, інклюзивністю, політкоректністю, існуванням меншин (і теде, і тепе) - будуть з ростом добробуту краще ставитися до тих, кого вони вважають винними в своїх бідах?

(І ні, те що наші образи реальні, а їх уявні - не робить різниці, емоції викликаються такі ж самі!)

Comments

[malyj_gorgan]

> ... оцінювати правдоподібність і "ціну" FN/FP, особливо в питаннях,
> де дискусії ведуться вже декадами, ...
Так. Лажа в тому, що не всі -- ветерани цих обговорень. Серед росіян -- ні, але серед американців чи європейців я досі часвід часу зустрічаю людей з ну дуже обмеженими знаннями на тему. І знання ці з абсолютно непередбачуваних джерел

[mprotsenko]

Лажа в тому, що не всі -- ветерани цих обговорень. Серед росіян -- ні

І серед росіян - далеко не всі ветерани. Мільйони молодих росіян - не є ветеранами жодних обговорювань. Але тверезо оцінюємо вихлоп від дискусій з ними, розуміючи, що одиниці, які здатні не піддатися пропаганді, можуть працювати з джерелами, не задобвуючи нас питаннями - а на решту наші аргументи все одно не подіють, пропаганда їх переб'є. (Іноземців теж це стосується - якщо хтось знань нахапався з Фоксу, то я, скоріш за все, нічого з цим не зроблю, усі аргументі будуть марні, тільки час змарную, і настрій собі зіпсую. Тому в таких випадках "нахуй, быстро, решительно".)


До речі, незалежно від походження - є чудовий сигнал, як відрізнити людину, яка нахапалася знань з різних джерел, але готова тебе слухати та вчитися новому. Така людина НЕ починає розмову в стилі "в мене є дуже цінна думка, ви зобов'язані її почути і не ображати мене". Така людина розуміє свою обмеженість, поважає співрозмовників і не "заходить зверху", віддаючи перевагу підходам типу "Я чув ось таке і ось таке - що ви думаєте на цю тему? Яку інформацію мені треба знайти?" (особливо в темах чутливих)

Пам'ятаєш, в старих радянських/пострадянських фідошних ехах, IRC і юзенетах було таке формулювання: "FAQ что? man где?"

Саме такий підхід відрізняє ватників, Саммерсів і Дейморів цього світу від дійсно адекватних людей, які варті спілкування.

[malyj_gorgan]

> Така людина НЕ починає розмову в стилі "в мене є дуже цінна думка,
> ви зобов'язані її почути і не ображати мене".
Ти тільки що описав добру половину виступів на тему Палестини, тих, котрих від молоших персонажів.
І 146% виступів про cultural appropriation.

[mprotsenko]

Ти тільки що описав добру половину виступів на тему Палестини, тих, котрих від молоших персонажів.


Тільки від молодших? Ця херня завжди була з нами - пригадай "Вічний марш", описаний Кундерою. Хомскі з його фанатами несуть цю херню давно, а молодими, чи навіть молодшими їх назвати аж ніяк не можна. :)

[malyj_gorgan]

Нє, ті -- ветерани, там воно не подається, як щось нове, тільки що придумати.
А інших відмінностей нема, згоден