Сумне про проект Цивільного Кодексу

[mprotsenko]

Все гірше, ніж просто педофілія. Це пиздець - мізогінний, гомофобський, трансфобський патріархально-педофільський пиздець. Що робити і як впливати на ВР експатам - я не знаю, буду рад почути ідеї.



Пост Юрія Франка:

https://www.facebook.com/chronozawr/posts/pfbid02Y1K5RW14BfG1Bm37bD4RgCw2WaiQd5qtJJKsEsYGMw2Sd9c14RYD6gDeJEyHc31al

Окей. Це буде довгий текст, але раджу вам його таки осилити. Бо Цивільний кодекс — це не просто бюрократична бомажка, а те що закладатиме фундамент життя мільйонів людей на десятиліття і впливатиме на всіх нас купою нібито неочевидних, але дуже відчутних шляхів.

Як ми всі вже бачили, наші «народні обранці» нібито викинули з проєкту Цивільного кодексу пункт про можливість одруження з 14 років. Але це маніпуляція з метою приспати пильність, бо в тому проєкті і загалом в оцьому рухові у напрямку закручування гайок та перетворення держави на поліцая так званих «традиційних цінностей» є купа прикопаних мін, які ми не бачимо і на які легко можемо наступити.

Отже, почну. Спочатку поговоримо про те, що стосуватиметься нас усіх поголовно.

Перше. У проєкті Кримінального кодексу, який ви можете подивитися за посиланням в коментах, все ще присутнє зниження віку згоди до 14 років, воно нікуди не ділося. Тобто викидання норми про шлюб з цивільного кодексу за умови прийняття цього проєкту Кримінального кодексу створить приблизно таку ж саму ситуацію мінус примус до шлюбу. Дядьки, які затягли в ліжко 14-річних дівчаток, зможуть казати, що ті погодилися і це не було згвалтування. Вони не нестимуть жодної відповідальності, якщо обдурена або залякана ними дитина скаже, що вона цього хотіла. Зараз, нагадую, це кримінальний злочин і, на мою думку, має ним лишатися.

Друге. Шлюб і розлучення загалом.

Наведу тільки пару прикладів, щоб це не перетворювалося на епопею за обсягом

УСКЛАДНЕННЯ ПРОЦЕСУ РОЗЛУЧЕННЯ

Стаття 1515 проєкту Цивільного кодексу вимагає від суду у процесі розлучення глибшого втручання, ніж це було раніше.

Суд має встановити, що:
— Спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.
— Спільне життя суперечить інтересам дітей.

Тобто суддя тепер має повноваження оцінювати, чи справді ваші інтереси страждають. Якщо суддя вирішить, що ви «просто перехвилювалися» і ваші інтереси не порушені — він або вона може почати затягувати процес.

ЧАС НА ПРИМИРЕННЯ (Стаття 1516)

Проєкт підсилює інститут «примирення». Суд може призначити строк до шести місяців. Раніше це був місяць. Я знаю, бо сам розлучався. Уявіть: ви вже не живете разом, можливо, у вас нові стосунки, але держава змушує вас пів року вважатися подружжям, бо «раптом передумаєте». Це пряме втручання у приватне життя.

АЛІМЕНТИ

У Статті 1529: право на утримання (аліменти) після розірвання шлюбу. Особа має право на утримання, якщо вона стала непрацездатною до розірвання шлюбу або протягом одного року після.
Але є заковика: якщо розлучення сталося через «неналежну поведінку» того, хто потребує допомоги, суд може відмовити. Це відображення тенденції до «пошуку винних» у розлученні, яку ми ще неодноразово побачимо далі. Що таке «неналежна поведінка» і за якими критеріями її визначатимуть? Ці критерії у проєкті кодексу не прописані. Тобто де факто це на розгляд судді і може звестися до того, що та особа носила спідницю невідповідної довжини або погано варила борщ.

ВІДШКОДУВАННЯ ЗА ВИТРАТИ НА ВЕСІЛЛЯ, ЯКОГО НЕ БУЛО

«Особа, яка відмовилася від укладення шлюбу після заручин, зобовʼязана відшкодувати другій стороні витрати, що понесені нею у звʼязку з приготуванням до шлюбу та весілля, а також компенсувати моральну шкоду. Такі витрати не підлягають відшкодуванню, якщо відмову від укладення шлюбу зумовлено протиправною та/або аморальною поведінкою зарученої (нареченої особи, та/або прихованням обставин, що мають для того, хто відмовився від укладення шлюбу, істотне значення (тяжка хвороба, наявність дитини, судимості, зміна статі, перебування у фактичному сімейному союзі, попередній шлюб тощо».

Ну тобто, якщо наприклад чувак вклав гроші у весілля, а дівчина відмовилася в якийсь момент, то вона по закону зобов'язана відшкодовувати. Або навпаки. Сіріаслі? Це ж теж накладає тиск і ставить іноді у неможливі умови, якщо грошей на відшкодування нема. А причини до розірвання можуть бути серйозні.

Закон прямо каже: передумав / передумала — плати. Це може включати потенційно не лише рахунки за ресторан чи сукню, а й «моральну шкоду». Суму моральної шкоди в суді можна малювати будь-яку.

Чому це б’є насамперед по жінках?

Жінки часто мають нижчий дохід або вже вклали свої ресурси в підготовку (яку важче підтвердити чеками, ніж оренду залу в ресторані ). Якщо дівчина в процесі підготовки зрозуміла, що людина їй не підходить (наприклад, він виявився токсичним, сплив якийсь огидний факт з минулого або просто «не її»), вона опиняється перед вибором: йти під вінець проти волі або отримати судовий позов, який вона не зможе оплатити.

Якщо підсумувати, це надзвичайно маніпулятивна і небезпечна норма. Вона фактично перетворює заручини з вільного волевиявлення на фінансову пастку.

ДІТИ

«Небажання чоловіка (або жінки) мати дитину або нездатність до зачаття може бути підставою для розірвання шлюбу».

Давайте трохи над цією цитатою подумаємо. Уважно.

В Україні діє принцип свободи шлюбу. Ви маєте право розлучитися просто тому, що більше не хочете бути разом. Чисто зі своїх приватних міркувань люди можуть розлучитися і з цієї причини теж. І це ок. Але тут ми бачимо інше. Ми бачимо нав'язування ідеології через юридичні норми. Винесення «небажання мати дітей» як окремої легальної підстави:

— Створює враження, що народження дітей — це основна функція шлюбу.
— Дає одному з подружжя «легальний козир» у суді, щоб виставити іншу сторону «винною» у розпаді сім'ї.
— Тисне на жінок (і чоловіків), які з певних причин обирають не мати дітей, або на людей з безпліддям, маркуючи їх як «неповноцінних».

ПОВНА ЗАБОРОНА НА ВИЗНАННЯ ОДНОСТАТЕВИХ ПАР СІМ'ЄЮ

Стаття 1474 чітко визначає «Фактичний сімейний союз» як проживання двох осіб протилежної статі. Йдеться про те, що у побуті часто називають «цивільним шлюбом», без реєстрації. Це означає, що одностатеві пари, навіть якщо вони живуть разом і ведуть спільне господарство, згідно з цим Кодексом не вважатимуться сім'єю і не матимуть майнових прав, передбачених для фактичного сімейного союзу.



***

Ну і переходимо до того, що стосується персонально мене. Я транс людина. Я народився дівчинкою, але тривалий час, з як мінімум підліткового віку, уявляв себе хлопчиком і хотів ним бути (хоч зовні це і не показував, щоб не нарватися на приниження та глузування). Перейшов у чоловічий гендер у 30 років. Коли це стало для мене можливо. Після невдалого шлюбу з чоловіком і купи іншого гівна. Почав вживати гормони, називати себе обраним іменем тощо. Більшість старих друзів мене прийняли і підтримали, за що я їм неймовірно вдячний. Але це все не суть. Суть в тому, чим пропонує покарати таких як я (невідомо за що) проєкт цивільного кодексу.
Стаття 1495 (частина 4) вводить нову норму. Написане там дослівно таке: «Недійсним є шлюб, зареєстрований з особою, яка змінила стать».

Це примусове розлучення (визнання шлюбу недійсним) при трансгендерному переході. Це фактично означає, що якщо людина у шлюбі здійснює юридичний трансгендерний перехід, держава автоматично анулює цей шлюб, не даючи парі права вибору зберегти сім'ю.

Це одне вже погано. Але насправді все навіть гірше, ніж здається.

Тут не сказано «шлюб, у якому один із подружжя змінив стать під час перебування у шлюбі». Тут використано зворот — «особа, яка змінила стать». Це означає, що якщо людина здійснила перехід у 2025 році, а вступає у шлюб у 2030-му, вона все одно залишається «особою, яка змінила стать». Відповідно, будь-який шлюб, зареєстрований з нею, підпадає під визначення недійсного згідно з цією статтею.

Маразм, правда? Уявіть це собі з позиції одруженої людини. Якого хуя я маю бути примусово розлученим з людиною, яку я люблю, яка мене любить і приймає, з якою прожив багато років, маю спільних дітей і хочу дожити до глибокої старості? Але це маразм, з яким такі як я стикаються щодня. Якого хуя згідно цього кодексу я не матиму можливості вступати в шлюб взагалі, без ризику, що його визнають недійсним?

Стаття 1500, частина 1 намагається уточнити момент недійсності:

«...шлюб є недійсним з дня його державної реєстрації, крім визнання шлюбу недійсним через зміну статі одним із подружжя, який визнають недійсним з дня реєстрації зміни статі».

Це формулювання створює юридичний парадокс для нових шлюбів:
— Якщо шлюб укладено до переходу: він стає недійсним у день зміни статі. Це зрозуміло (автоматичне розлучення).
— Якщо шлюб укладається після переходу: оскільки «день реєстрації зміни статі» був у минулому (до весілля), то такий шлюб стає недійсним ще до моменту свого укладання, або ж автоматично недійсним з першої секунди реєстрації.

У проєкті немає жодної окремої статті чи примітки, яка б говорила: «Особа, що змінила стать, має право на шлюб з особою протилежної до її нової статі».

Навпаки, стаття 1485 (частина 5) згадує зміну статі в контексті приховування обставин:

«...прихованням обставин, що мають для того, хто відмовився від укладення шлюбу, істотне значення (тяжка хвороба, наявність дитини, судимості, зміна статі...)».

Тобто просто те, ким я є — це тіпа перепона для укладення шлюбу і поважна причина для відмови.

Але і це ще не найгірше. Найгірше отут.

Стаття 1495 (частина 5) містить норму, яка дозволяє не суду, а органу державної реєстрації актів цивільного стану (РАЦС) «припиняти (визнавати недійсною) дію актового запису про шлюб» за «заявою заінтересованої особи».

Ця норма застосовується саме до шлюбів, які Кодекс визначає як «недійсні», зокрема до шлюбу, «зареєстрованого з особою, яка змінила стать» (частина 4 статті 1495).

Що це означає?

Формулювання «заінтересована особа» є дуже широким і юридично розмитим. Це може бути не лише родич, а й, наприклад, представник якоїсь організації чи будь-хто, хто зможе довести свій «інтерес». І для цього навіть не обов'язково йти в суд — процедура може відбуватися на рівні адміністративного рішення РАЦСу.

Якщо справа все ж таки дійде до суду, то Стаття 1498 («Особи, які мають право на звернення до суду з позовом про визнання шлюбу недійсним») теж дає широке поле для третіх сторін.

Ну тобто я вже бачу, як всякі «карасі» та «братчики» Корчинського подають купу заяв на транс людей, щоб зробити їхні шлюби недійсними. Цей цивільний кодекс буде для них буквально святом. Ну і. Якого хуя ці виблядки (і будь-хто інший) повинні мати право вирішувати щось про мій шлюб? Хто вони такі взагалі?

І так далі. Я розумію, що ви самі можете вважати мене фріком, який має здохнути, щоб не псувати вашу красіву чорно-білу картину світу. Це окей, я не сто баксів, щоб всім подобатися. Але коли оцево лізе в особисте життя громадян, є великі шанси, що не тільки фріки на кшталт мене, а й ви теж раніше чи пізніше відчуєте шото жорстке і болісне у своїй власній сраці. Увімкніть мозок і подумайте, це ніколи не завадить.

Я рідко прошу шерити пости, але про цей прошу. Бо блять це пиздець.

Comments

[malyj_gorgan]

не знаю про Микиту, а я на ФБ з різних причин не існую (навіть аккаунт є, але не використовується, лише раз на пару місяців влогнутися щось прочитати)
Так що це і справді дуже камерний і обмежений круг.
Власне, це ж і є перепост з ФБ, і там відбувається якась дискусія. Якщо хочеш, можеш розшарити, але на свій страх і ризик: почитавши ту дискусію, я шарити не став навіть тут: так виглядє, що автор критикує правильні речі, але в процесі робить неправдиві твердження про історію питання в українському законодавстві, я таким ділитися не хочу, а самому вивчати колишні і нові закони, щоби написати правильно, на жаль, не маю ні часу, ні достатньої кваліфікації.

[annageish]

Очень жаль, кстати, что вас обоих нет на фб, потому что вся жизнь нынче там, увы, хочешь не хочешь (мне там тоже не нравится). А тут я по остаточному принципу и тут обычно скучно (в дв).
Насчет дискуссии: я имела в виду, что если вы оба хотите прийти в фб, то я могу скопировать этот пост (можно даже вместе с постом Микиты), и обсудить там в кругу полутора тысяч моих подписчиков, которые все же люди неслучайные и в целом с моими взглядами по другим вопросам согласны. А не в каком-то чужом посте, где, конечно, будет срач.

[malyj_gorgan]

> ... тут обычно скучно (в дв).
I hear you, як то кажуть, але от прямо зараз (та уже давно, насправді) рівень інтенсивності спілкування на Дрімі -- це максимальний рівень, який я можу собі дозволити в рамках того часу і сил, які у мене є. Відповідно, якщо буде хоч трохи інтенсивніший (ніж тут) обмін думками і аргументами, як колись років 15-20 тому в жж, то я гарантовано його злию -- пропущу щось важливе, нечітко сформулюю, напишу надто різко або просто не продумавши і т. п. Як на мене, від поганого обговорення шкоди буває більше, ніж користі. Я і так часто через день-два після того, як скажу, розумію, що можна було краще, що я або зайвий раз або антагонізую опонента, або заплутую і йому/їй стає нецікаво, тому, на жаль, ні. Ідея хороша, але я не витягну.

[annageish]

Ну насчет фб я имею в виду свою ленту. Меня достаточно много читает народу из разных стран и городов, но всех объединяет принципиальное нахождение со мной примерно в одном лагере (по вопросу укр языка многие несогласны, это я знаю, по вопросам Израиля и Мамдани тоже не все согласны), но в целом все в адеквате и способны на диалог. При этом их достаточно много, чтобы видеть какую-то выборку.

[malyj_gorgan]

Ні, ти все правильно пропонуєш, просто навіть для такого спілкування треба час і фокус, щоби воно було позитивним, інакше може зʼявитися купа проблем на пустому місці, які хтось проігнорує, а хтось затаїть. Або я не зрозумію і затаю :)
Ми з тобою, наприклад, в купі питань дуже по-різному бачимо світ, але оскільки явно скодимося в основних етико-естетичних критеріях, ідеях того, як воно все має виглядати в кінцевому результаті, і хто у нас тут реальний ворог, цілком можемо співіснувати попри всі розбіжності. Принаймні, я про тебе погано не думаю, навіть коли часом з чимось на перший погляд серйозно не згоден (хочу вірити, що взаємно). Нормальне здорове спілкування в умовах здорової diversity. Але це так, бо ми тут всі одне одного давно знаємо або спостерігаємо, а в новій великій тусні треба або дружитися, або сваритися, або довго і вдумливо розбиратися, а я боюся, що не вийде ніщо з того.

> .. в целом все в адеквате и способны на диалог.
Це кльово, я до того, що хороший діалог займає час, а обірваний у випадковому місці залишає неправильне враження, а я часто пропадаю на дні і тижні, а коли не пропадаю, просто рідко маю силу вдумливо писати :(


Ну і просто, мене фейбучний дизайн настільки тригерить, що я буду там злий на всіх просто без причини. :)

[annageish]

ну я канеш не уговариваю, но не вижу, чем это должно быть иначе, чем тут, в плане мы давно друг друга знаем и можем общаться в рамках здоровой diversity ))) А по каким темам у нас серьезные разногласия с твоей т.з.?

[malyj_gorgan]

Ну, найсерйозніша різниця -- це думка про український політикум, як політиків, так і прихильників. Але були і якісь інші моменти, як привʼязані до політики, так і незлежні від неї, але я точно знаю, що обговорювати їх, як зараз модно казати, не на часі.
У мене одне з найтвердіших переконань -- що жодні переконання, крім базових, не повинні бути надто твердими :) В смислі, люди не повинні однаково думати, бо кожен в в чомусь правий, а в чомусь ні, і це добре і так і має бути, coexist і т. д. Але в епоху соціальних мереж і соціальних потрясінь у нас у всіх і так забагато стресу, hence не на часі.

[annageish]

Там проще в том плане, что можно молча лайки ставить ))

[mprotsenko]

фб, потому что вся жизнь нынче там, увы, хочешь не хочешь

Ось тут не погоджуся. Все життя - особливо якщо мова про молоду, активну, прогресивну і не дуже частину українського суспільства - зараз в Тредс. Телеграм-канали - close second. А ФБ вироджується в таке собі болото, де тонуть динозаври, щоб з часом під тиском перетворитися на нафту...

(Це, звісно, не абсолютна істина, виключення всюди є, але вайб в цілому такий.)

[annageish]

Это тоже правда, но я имела в виду наше сообщество, похожее на то, что у нас в жж было. Это на фб.

[annageish]

Напомните, где вы живете сейчас?

[mprotsenko]

Сан Хозе, Каліфорнія

[annageish]

А! Так вы там оба где-то. Я каждый День Благодарения бываю в Беркли, мы с Р. давно планировали встречу, но пока не вышло. Может получится в след. раз, приходите.