Сімейні цінності, my ass

[mprotsenko]

Читаю НЙТ про колорадське сіло, яке бідкається після урізання Медікейду:

Jamie Amaya, 48, expressed gratitude that her family had Medicaid. Her husband, who is diabetic, relies on an insulin pump while working as a heavy machine operator.

...

“I get where Trump’s coming from, there’s some people that do use the system,” Ms. Amaya said.

...

With her was her 25-year-old daughter, Deja, who said she had struggled with mental health issues; she and her girlfriend ... had been living with their dogs, Teddy and Dusty, in a silver minivan with the rear seats removed to accommodate a mattress.

Я хуєю з цих консервативних американських (*) любителів традиційних сімейних цінностей - я занадто зіпсований Україною, де якщо в тебе є куточек на кухні, ти рідним хоча б розкладушку поставиш, де виганяти дитину на вулицю - все ж сором для родини.


(*) UPD: malyj_gorgan слушно зауважив, що не тільки консерватори підтираються цими сімейними цінностями

Comments

[chuka_lis]

"Якщо дитина бідує, але не живе з батьками, це часто не тому, що батьки до себе не запрошують, зовсім не тому."
- цікаво, яка така часта причина, чому, коли дитина бідує, вона все одно не живе з батьками (у випадку, що батьки до себе -запрошують, що було б найпершим актом допомоги такій дитині від українскьих батьків (тут я згодна з автором блогу)?

[malyj_gorgan]

Дуже просто -- дитина не хоче жити "з цими людьми" настільки, що краще бідувати. Або не може.
Мені пощастило, що таких ситуацій нема серед достатньо близьких мені людей, але з цеї ж причини я не знайомий особисто з жодним сценарієм, де я би мав повну картинку, тобто, знав і те, як це бачать батьки, і те, як це бачать діти. Знаю кілька ситуацій, розказаних батьками, коли дитина десь бездомна чи невідомо де, і у всіх цих ситуаціях причина одна -- наркотики. (До речі, єдина ситуація з українською родиною, де син конкретно на вулиці, рівно така ж сама. Правда, там в Україні мама, а син в США, і вертатится до мами чи то не хоче, чи то встидається, а мама з України нічого зробити не може.)
Знаю кілька ситуацій, розказаних дітьми, там причини всі зводяться до непересічного абʼюзу, часом підсиленого тими ж наркотиками чи алкоголем, але часом і просто так.

В Україні все те ж саме з поправкою на те, що в моєму поколінні було достатньо варіантів бідувати, не живучи на вулиці, а перебиваючись якимись лівими общагами, квартирами базарників, "у тітаки на літній кухні" і т. п. А ще була купа варіантів бідувати, пішовши з дому на заробітки, в пізніші часи -- в європи, в росію, в штати... хоча тут таких мало, а в часи моєї юності -- всякі сибіри.