Навіщо взагалі потрібен кенселінг?

[mprotsenko]

В коментах під іншим дописом мене запитали - "навіщо робити кенселінг, яка від нього користь?"

Почну з конкретного, особисто відомого мені, прикладу. В великій корпорації звільняють віце-президента. Звільняють за вживання N-word. Не в адрес якоїсь конкретної людини, а так, взагалі. (Звісно, вживання були неодноразові, зауваження були проігноровані, від пропозиції попрацювати з коучем "жертва кенселінгу" відмовилася, і оце це все.)

Яка від цього звільнення користь? Очевидна. Після цього звільнення працівники компанії не примушені обирати між "мовчки терпіти приниження" та "раз за разом робити зауваження керівнику, ризикуючи кар'єрою". Я навіть не міряю ріст продуктивності від того, що після цього звільнення дихати вільніше. Таке покращення вже само по собі користь.

І кому, як не українцям, цю користь розуміти? Особливо українцям старшого покоління, які застали СРСР, і цю подачу "бендеровцев" в анекдотах, відношення до української як до "мови села" і всі ці коментарі "зверху вниз"?

Comments

[malyj_gorgan]

> В великій корпорації звільняють віце-президента.
Just for the record: це навіть близько не те, що я маю на увазі під cancel culture. Я весь цей час говорив про гіперреакцію активної частини суспільства, а не дії начальства чи boards of directors.
В прикладі з тим же Деймоном, його звільнення -- справа Гугла, його цькування, хай непряме, всіми, кому не лінь -- кенселинг.
Без суджень, це я просто уточнюю визначення своє, але щось мені каже, що воно досить універсальне.

[mprotsenko]

його цькування, хай непряме, всіми, кому не лінь -- кенселинг

"Непряме - та хай і пряме - цькування всіми, кому не лінь" (починаючи з бабок на лавці і закінчуючи активною частиною зігометів, євангеліків і теде) - це така сувора і стала штука... Тут знову, коротше, все давно дуже диспропорційне (включно з реакцію тих, кому непряме цькування поза роботою не подобається).

Знаєш як мене полоскали в цих ваших інтернетах? і не тільки інтернетах? Ти думаєш, декілька десятків тищ дописів в політичних укр-форумах, не кажучи вже про волонтерство на виборах - це прогулянка по парку? :) І знаєш, що я скажу на це? "Коли мене там нема, то вони можуть мене навіть бити." :)

Але то таке - кожний по різному реагує, давай подумаємо, яка користь від "непрямого цькування", тобто суспільного обговорення "что такое хорошо, и что такое плохо" на прикладі конкретних людей? Користь тут є - це встановлення певних суспільних норм.

Починаючи з банального:

- російський блатняк слухати/виконувати погано,
- за особистою гігієною треба слідкувати
- не можна показувати пеніс, тому хто про це не просив
- не можна використовувати racial slurs
- не можна травити расистські (мізогинні etc.) анекдоти (особливо в присутності тих, кого вони ображають)
- і теде, і тепе

(Це, звісно не значить, що користь від цього можуть отримувати тільки добрі і прогресивні люди - цей інструмент давно, активно і ефективно використовують махрові консерватори і мракобіси - але користь як від інструменту таки є, заперечувати неможливо.)

[malyj_gorgan]

Так, я саме про реакцію суспільства. Цькування і остракізм.
І абсолютно згоден, що кожен з цих інструментів має гідні, правильні юзкейси. Недаремно людство їх придумало. Тому з моєї точки зору "cancel culture став проблемою" (пропускаємо дисклеймери про малозначимість цеї проблеми, я з твоїми частотними міркуваннями цілком згоден) не в смислі "не було нічого навіть подібного, а тепер є", а в смислі, що в певних вжливих для мене ситуаціях ним помітно зловживали. Чи то пак зловжиили. Ці ситуації майже повністю зводяться до академічного і навколоакадемічного мовлення і спілкування. А що виходить, що більшість прикладів, які ти наводиш, до academic speech малорелевантні, то я тут і бурчу
Насправді, cancel culture як обʼєкт критики, напевне, не варто ні звинувачувати _взагалі_, ні захищати _взагалі_. Я сам часом винен у впаданні в перший з цих гріхів, каюся. Пережитки моральних травм молодості, коли вбивали в голову перехід кількості в якість.

[mprotsenko]

Я тут не даю моральних оцінок - я тільки відповідаю на питання "яка від кенселінгу користь".


Насправді, cancel culture як обʼєкт критики, напевне, не варто ні звинувачувати _взагалі_, ні захищати _взагалі_

Згоден на 200%. Особливо цього не варто робити, коли ми самі активно вживаємо кенселінг, як інструмент - а хтось може сказати, що і зловживаємо ним. Бо як тут межу провести?