NIMBY vs YIMBY
Nov. 17th, 2024 07:18 amДуже багато людей в США підтримує заборону будівництва - мовляв, шумно, більше людей - більше криміналу (навіть якщо це на квадратний кілометр, а не на душу), гірше трафік, оце це все.
(Багато українських американців ще й травмовані Позняками, і будь-яке будівництво multi-family housing уявляють як типові "свічки" на Ахматовій. :) )
З одного боку - усі ці скарги є валідними. З іншого боку, як тільки NIMBY-сти починають скаржитися на дороговизну житла і неможливість молодим купити це саме житло, то тут виходить нестиковка.
Чому? Поки населення країни росте - країні потрібно більше житла. (Ізоляцію і депопуляцію країни ми розглядати не будемо - це веде до очевидних економічних проблем, кому цікаво, подивиться на Японію.) Як би не було прикро любителям села (
malyj_gorgan - I am looking at you! :) ) економічні можливості в сучасному світі сконцентровані в містах, і саме там буде працювати абсолютна більшість людей. Це в 18 віці можна було заробити великі гроші випасом корів. В 20-му гроші вже були в промисловості, а вік 21-й - він пост-індустріальний.
Звісно, можна запитати - а чому б не розвивати suburbs, американську мрію 1960-х років? Проблема в тому, що вона вже розвинена до ліміту. Ні, якщо ви живете на рівнині - то можна продовжувати будувати і далі. Але якщо ви з вашої сабьорбії вже до роботи добираєтесь 50 хвилин в один бік - то ваші діти будуть добиратися дві години в один бік. Це нереально.
І якщо не саботувати економіку депопуляцією, то реальних варіантів тут два:
1) погодитися, що наступне покоління буде жити в гірших умовах (буде знимати один дім на 5 різних людей, жити в кімнаті, не в окремому житлі до 30+ років). Буде рости доля безхатченків, які живуть в автівках, а то і просто неба. Але якщо нам це норм - ми кажемо, що це норм, і обираємо цей варіант свідомо.
2) почати будувати нове multi-family житло замість single-family housing, особливо в радіусі 10 міль від офисів. Це реально знизить ціни - бо supply & demand не надуриш. Дивлячись навіть не на Європу, а на штати типу Техасу - це працює. (Якщо пам'ять мені не зраджує - пара не дуже великих міст в Техасі будує житла більше, ніж ВСЯ Каліфорнія, ціни у відповідних metro areas кожен сам може нагуглити.) Так, шуму і трафіку буде більше - але це свідомий трейдоф для того, щоб дати молоді доступне житло.
P.S. Якщо ви вважаєте, що депопуляція - це робочий варіант, і що доступне житло варте підвищеного безробіття - то це теж норм варіант, але, знову, треба казати про це вголос.
(Багато українських американців ще й травмовані Позняками, і будь-яке будівництво multi-family housing уявляють як типові "свічки" на Ахматовій. :) )
З одного боку - усі ці скарги є валідними. З іншого боку, як тільки NIMBY-сти починають скаржитися на дороговизну житла і неможливість молодим купити це саме житло, то тут виходить нестиковка.
Чому? Поки населення країни росте - країні потрібно більше житла. (Ізоляцію і депопуляцію країни ми розглядати не будемо - це веде до очевидних економічних проблем, кому цікаво, подивиться на Японію.) Як би не було прикро любителям села (
Звісно, можна запитати - а чому б не розвивати suburbs, американську мрію 1960-х років? Проблема в тому, що вона вже розвинена до ліміту. Ні, якщо ви живете на рівнині - то можна продовжувати будувати і далі. Але якщо ви з вашої сабьорбії вже до роботи добираєтесь 50 хвилин в один бік - то ваші діти будуть добиратися дві години в один бік. Це нереально.
І якщо не саботувати економіку депопуляцією, то реальних варіантів тут два:
1) погодитися, що наступне покоління буде жити в гірших умовах (буде знимати один дім на 5 різних людей, жити в кімнаті, не в окремому житлі до 30+ років). Буде рости доля безхатченків, які живуть в автівках, а то і просто неба. Але якщо нам це норм - ми кажемо, що це норм, і обираємо цей варіант свідомо.
2) почати будувати нове multi-family житло замість single-family housing, особливо в радіусі 10 міль від офисів. Це реально знизить ціни - бо supply & demand не надуриш. Дивлячись навіть не на Європу, а на штати типу Техасу - це працює. (Якщо пам'ять мені не зраджує - пара не дуже великих міст в Техасі будує житла більше, ніж ВСЯ Каліфорнія, ціни у відповідних metro areas кожен сам може нагуглити.) Так, шуму і трафіку буде більше - але це свідомий трейдоф для того, щоб дати молоді доступне житло.
P.S. Якщо ви вважаєте, що депопуляція - це робочий варіант, і що доступне житло варте підвищеного безробіття - то це теж норм варіант, але, знову, треба казати про це вголос.
(no subject)
Date: 2024-11-25 07:03 pm (UTC)Навпаки. Я сприймаю як дане, що будуть місця/суспільства, де жити краще/зручніше/багатше, і competitiveness -- про те, що сподіваюся, що вийде жити там, а не там, де гірше.
(no subject)
Date: 2024-11-25 07:14 pm (UTC)Ну тобто все це про keeping up with the Joneses і комфортне життя. Зрозуміло, я не засуджую.
Aле це не про "програти/виграти у внутрівидовій конкурентній боротьбі" - це питання саме комфорту, фізичного і психологічного. (Бо, сорян, внутрівидову борьбу ти і так вже виграв - партнерку знайшов, дітей народив, грошей заробив, соціальний статус маєш.)
Якщо питання комфорту важливіше питань екології, то не бачу гріху так і сказати. В кінці кінців, як казав великий Кейнс - in the long run we're all dead, а людство в цілому має ще дофіга козирів в рукаві: тут тобі і ядерна енергетика, тут тобі і термояд, тут тобі і розпилення аерозолів для зменшення температури планети, і ГМО, і CRISPR...
Ми не зобов'язані класти життя на боротьбу з global warming, якщо ми для себе поживемо - катастрофи не трапиться.
(no subject)
Date: 2024-11-25 07:54 pm (UTC)Ми не зобовʼязані класти _свої_ життя (і далі за текстом)
Я там раз чи два згадав про цинізм, бо я цілком усвідомлюю, що цей підхід цинічний -- бажати собі і своїм рідним відносно (*) комфортного життя і, одночасно, хотіти, щоби середній світовий комфорт не ріс, навіть якщо це означає, що багатьом тоді досягнути мого рівня комфорту не вийде. Єдиний шлях, який я бачу в таке майбутнє -- зменшення кількості населення і рівня споживання взагалі.
Там була зірочка коло слова "відносно" for a reason -- весь комфорт і добробут завжди відносний. Я цинічно хочу жити в тій частині суспільства, яка живе відносно краще більшості світу. Але в тій частині суспільства, де я живу, я задовільняюся медіанним, а то і нижче, рівнем комфорту. Такий собі компроміс між егоїзмом і совістю. Вважай, сам пересідати з машини на тролейбус, розуміючи, що на глобальному рівні від цього нічого не поміняється, я не спішу. Але підтримати політику і події, які пересадять на тролейбуси всіх -- ок. Нормальне людське бажання: хотіти, щоби населення залишилося пʼята частина від нинішнього, але одночасно хотіти, щоби в цю пʼяту частину попав я і моя родина. :)
(no subject)
Date: 2024-11-25 08:04 pm (UTC)Ось я як раз про це - цинізм, подвійні стандарти знецінюють меседж, викликають відторгнення у слухача. Навіть у такого цинічного радикального лівака як в мене - з'являється бажання триматися від такого меседжу подалі, а що вже казати про пересічну людину?
В такому випадку краще взагалі той екологічний меседж не пригадувати, шкоди для меседжу буде менше. (А користі - більше.)
Ось для цього як раз має сенс підтримувати федеральний YIMBY-рух, тому що інакше індуктивно пересаджуватися на тролейбуси ВСІ відмовляться. "Я не хочу, хай вони... І я не хочу... І я не хочу..."
Єдина причина цього не робити - це бажання самому не їздити на тролейбусі (і наплювати, що там роблять інші). Це, звісно, абсолютне природне бажання, я його не засуджую - але дивись про вплив подвійних стандартів на ефективність меседжу (про degrowth та екологічні питання)... :(