Донбас вс Аппалачі
Aug. 24th, 2024 08:24 am![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
mprotsenkoІснує сталий нарратив, мовляв:
1) колишні індустріальні регіони (типу Раст Белту) живуть в економічних злиднях, якість життя (чи динаміка якості життя) падає
2) тому в них виникає ресентимент, ненависть до іммігрантів, меншин тощо.
3) і зробити з цим нічого, мовляв, не можна - тільки рекомендувати шахтарям вчити Пітон або мед-братерську справу без будь-яких гарантій.
З одного боку, нема де правди діти, індустріальні регіони і село - має підвищену концентрацію безробіття, мракобесія і популізму по всьому світу. Але з іншого боку - різниця в цій концентрації між різними проблемними регіонами ЯКІСНА, не просто кількісна. Через економічні злидні проходив багато хто, з Донбасом включно - через набагато суворіші злидні, при тому. Практично весь Варшавський блок проходив. Але до ТАКИХ результатів це приводило нечасто.
Сині комірці Східу та Півдня України, звісно, мали сувору тоску-ресентимент по радянським часам. А як не мати, коли ти, шахтар, заробляв в свій час 600-800 радянських рублів (без освіти), а в 90-і смокчеш прутень без солі!
Але, з іншого боку:
1) значна доля тих шахтарів та робочих таки знайшла себе в нових реаліях - без вивчення пітону, продовжуючи працювати руками
2) і знайшла себе непогано - з життям не гірше, а то і краще, ніж при союзі
3) більш того, шахтарі-слюсарі НЕ ВДАРИЛИСЯ в расизм, анті-іммігранство, сувору анті-ЛГБТ риторику тощо. Так, побутова ксенофобія там була - як їй не бути в небагатих районах? Але до в таке системне явище як в США вона не переходила - навпаки, великі іммігрантські діаспори (від вірмен-біженців до африканських студентів, від в'єтнамців до корейців) - безпроблемно існували на Сході і Півдні України.)
А в чому ж різниця? Я не вірю в те, що донбаські слюсарі та шахтарі за ~20 років незалежності (на момент вибору Яника) змінилися ментально і досягли просвітлення. Мої особисті спостереження не підтверджують це. Треба шукати відмінності в зовнішніх обставинах. І пара відмінностей одразу кидається в очі.
Як знайти себе в новому світі, або Інфраструктура
Так, в 90-і багато хто з синіх - і не тільки синіх! - комірців роботу втратив. Але - не маючи навиків сільського господарства, не вміючи виживати з землі - більшість людей альтернативні економічні можливості знайшли практично одразу. В важкі часи - ти міг сісти на потяг-автобус і поїхати продавати мухобійки у Вроцлав (як робили багато хто, з моїми батьками включно), або працювати на будівництві в Росії (Польщі, Чехії).
Коли ситуація стабілізувалася - ти замість того, щоб їхати на завод-в шахту - міг сісти в електричку-маршрутку і поїхати працювати на СТО, фабрику меблів тощо. З'явилися нові виробництва - з непоганою зарплатою, і ти, переживши шок 90-х - знайшов себе в новому світі, і з'ясувалося, що в ньому можна жити непогано: заробляти нормальні гроші, купувати квартиру, відпочивати в Туречинні так, як раніше при союзі і мріяти не міг.
Важливість цього фактору підкреслюється двома речами:
1) тим, що в США такі "щасливі" місця теж є. Пітсбург потерпав від де-індустріалізації не гірше за Віфлеєм чи Детройт, але де в Пітсбурзі якісь особливі злидні чи ярий ресентимент? Нема! І транспортна зв'язність Пітсбургу з околицями - кидається в очі.
2) тим, що донбаські моно-містечка, які не мали надійного транспорту до альтернативних місць роботи - таки потерпали від наркоманії, злочинності і іншого трешу не гірше за Аппалачі (див. Сніжне, Стаханов тощо).
Але це не відповідає на питання: "Чому, навіть маючи значну кількість людей, які себе НЕ знайшли - Донбас не скотився в таку ксенофобію тощо".
Як (не) побудувати "духовні скрепи", або Пропаганда
Я дуже рекомендую пошукати архіви старої української політичної реклами, ток-шоу тощо. При всіх п'ятихвилинках ненависті Пиховшека на 1+1 - з американською пропагандою це порівнювати не можна.
Українська пропаганда переважно будувалася на розмудохуванні реальних проблем та відмінностей ("вони хочуть позакривати шахти, як це вони робили в 90-і", "вони хочуть нас заставити вчити українську мову"). Так, це було пересмикування, маніпуляції контекстом (інгорувалися моменти "шахти в реалі збиткові - якщо їх не закривати, то за них повинна платити решти країни", "якщо ви не вчите українську мову - то щоб жити з вами, ви примушуєте решту країни вчити російську"), але це все одно було пов'язано з реальністю.
Американська ультра-права (а іншої з правого боку нема) пропаганда вже вийшла на рівень Геббельсу/ російського ТБ. Вона відірвана від реальності, вона розповідає про демократів, які вкрали вибори. Вона розповідає про демократів, які завозять нелегалів, щоб вони незаконно голосували і творили злочини. Вона розповідає про геїв-педофілів-грумерів і Зеленського, який краде гроші у США у змові з Хантером Байденом.
Що цікаво - як і у випадку з Німеччиною-Росією - помірковані люди ігнорують цю пропаганду, мовляв, не можуть же люди в це вірити. МОЖУТЬ! Дві третини республіканців ВЖЕ ВІРЯТЬ, в те, що Байден вкрав вибори. (незрозуміло, чи то за допомогою Уго Чавеса, чи то за допомогою нелегальних емігрантів - але вкрав!)
Які тут можуть бути висновки? Я бачу добрі новини і погані
Добрі:
1) якщо дати людям в злиднях інфраструктуру - і як наслідок, нові економічні можливості, то більшість їх стане жити краще. Люди не дебіли, вони здатні міняти роботу і радіти їй.
2) якщо вимкнути пропаганду - то рівень ксенофобії і іншого упиризму суворо знизиться.
3) все це принципово можна зробити - було б РЕАЛЬНЕ бажання більшості
Погані:
1) якщо дати людям економічні можливості, але не вимикати пропаганду - вони можуть дійти до страшного свинойобства. Перевірено Німеччиною та сучасною Росією.
2) на "синіх комірців" відповідальність вже не вийде перекласти - бо для того, щоб змінити їх долю, щось треба робити ВЖЕ НАМ.
1) колишні індустріальні регіони (типу Раст Белту) живуть в економічних злиднях, якість життя (чи динаміка якості життя) падає
2) тому в них виникає ресентимент, ненависть до іммігрантів, меншин тощо.
3) і зробити з цим нічого, мовляв, не можна - тільки рекомендувати шахтарям вчити Пітон або мед-братерську справу без будь-яких гарантій.
З одного боку, нема де правди діти, індустріальні регіони і село - має підвищену концентрацію безробіття, мракобесія і популізму по всьому світу. Але з іншого боку - різниця в цій концентрації між різними проблемними регіонами ЯКІСНА, не просто кількісна. Через економічні злидні проходив багато хто, з Донбасом включно - через набагато суворіші злидні, при тому. Практично весь Варшавський блок проходив. Але до ТАКИХ результатів це приводило нечасто.
Сині комірці Східу та Півдня України, звісно, мали сувору тоску-ресентимент по радянським часам. А як не мати, коли ти, шахтар, заробляв в свій час 600-800 радянських рублів (без освіти), а в 90-і смокчеш прутень без солі!
Але, з іншого боку:
1) значна доля тих шахтарів та робочих таки знайшла себе в нових реаліях - без вивчення пітону, продовжуючи працювати руками
2) і знайшла себе непогано - з життям не гірше, а то і краще, ніж при союзі
3) більш того, шахтарі-слюсарі НЕ ВДАРИЛИСЯ в расизм, анті-іммігранство, сувору анті-ЛГБТ риторику тощо. Так, побутова ксенофобія там була - як їй не бути в небагатих районах? Але до в таке системне явище як в США вона не переходила - навпаки, великі іммігрантські діаспори (від вірмен-біженців до африканських студентів, від в'єтнамців до корейців) - безпроблемно існували на Сході і Півдні України.)
Навіть коли вони голосували за популістів типу Яника - вони голосували за популістів-євроінтеграторів. Так, при всій своїй корумпованості Яник був реальним євроінтегратором, майдан почався з того, що він відмовився підписати угоду про євроінтеграцію, яку узгодив саме його уряд!
А в чому ж різниця? Я не вірю в те, що донбаські слюсарі та шахтарі за ~20 років незалежності (на момент вибору Яника) змінилися ментально і досягли просвітлення. Мої особисті спостереження не підтверджують це. Треба шукати відмінності в зовнішніх обставинах. І пара відмінностей одразу кидається в очі.
Як знайти себе в новому світі, або Інфраструктура
Так, в 90-і багато хто з синіх - і не тільки синіх! - комірців роботу втратив. Але - не маючи навиків сільського господарства, не вміючи виживати з землі - більшість людей альтернативні економічні можливості знайшли практично одразу. В важкі часи - ти міг сісти на потяг-автобус і поїхати продавати мухобійки у Вроцлав (як робили багато хто, з моїми батьками включно), або працювати на будівництві в Росії (Польщі, Чехії).
Коли ситуація стабілізувалася - ти замість того, щоб їхати на завод-в шахту - міг сісти в електричку-маршрутку і поїхати працювати на СТО, фабрику меблів тощо. З'явилися нові виробництва - з непоганою зарплатою, і ти, переживши шок 90-х - знайшов себе в новому світі, і з'ясувалося, що в ньому можна жити непогано: заробляти нормальні гроші, купувати квартиру, відпочивати в Туречинні так, як раніше при союзі і мріяти не міг.
Важливість цього фактору підкреслюється двома речами:
1) тим, що в США такі "щасливі" місця теж є. Пітсбург потерпав від де-індустріалізації не гірше за Віфлеєм чи Детройт, але де в Пітсбурзі якісь особливі злидні чи ярий ресентимент? Нема! І транспортна зв'язність Пітсбургу з околицями - кидається в очі.
2) тим, що донбаські моно-містечка, які не мали надійного транспорту до альтернативних місць роботи - таки потерпали від наркоманії, злочинності і іншого трешу не гірше за Аппалачі (див. Сніжне, Стаханов тощо).
Corollary: навіть тимчасове полегшення життя у вигляді заробітчанства набагато менш доступне у умовному Віфлеємі, ніж у умовному Красному Лучі - вартість авіаквитка до Каліфорнії вс вартість жд-квитка до Польщі - це небо та земля.
Але це не відповідає на питання: "Чому, навіть маючи значну кількість людей, які себе НЕ знайшли - Донбас не скотився в таку ксенофобію тощо".
Як (не) побудувати "духовні скрепи", або Пропаганда
Я дуже рекомендую пошукати архіви старої української політичної реклами, ток-шоу тощо. При всіх п'ятихвилинках ненависті Пиховшека на 1+1 - з американською пропагандою це порівнювати не можна.
Українська пропаганда переважно будувалася на розмудохуванні реальних проблем та відмінностей ("вони хочуть позакривати шахти, як це вони робили в 90-і", "вони хочуть нас заставити вчити українську мову"). Так, це було пересмикування, маніпуляції контекстом (інгорувалися моменти "шахти в реалі збиткові - якщо їх не закривати, то за них повинна платити решти країни", "якщо ви не вчите українську мову - то щоб жити з вами, ви примушуєте решту країни вчити російську"), але це все одно було пов'язано з реальністю.
Американська ультра-права (а іншої з правого боку нема) пропаганда вже вийшла на рівень Геббельсу/ російського ТБ. Вона відірвана від реальності, вона розповідає про демократів, які вкрали вибори. Вона розповідає про демократів, які завозять нелегалів, щоб вони незаконно голосували і творили злочини. Вона розповідає про геїв-педофілів-грумерів і Зеленського, який краде гроші у США у змові з Хантером Байденом.
Що цікаво - як і у випадку з Німеччиною-Росією - помірковані люди ігнорують цю пропаганду, мовляв, не можуть же люди в це вірити. МОЖУТЬ! Дві третини республіканців ВЖЕ ВІРЯТЬ, в те, що Байден вкрав вибори. (незрозуміло, чи то за допомогою Уго Чавеса, чи то за допомогою нелегальних емігрантів - але вкрав!)
Які тут можуть бути висновки? Я бачу добрі новини і погані
Добрі:
1) якщо дати людям в злиднях інфраструктуру - і як наслідок, нові економічні можливості, то більшість їх стане жити краще. Люди не дебіли, вони здатні міняти роботу і радіти їй.
2) якщо вимкнути пропаганду - то рівень ксенофобії і іншого упиризму суворо знизиться.
3) все це принципово можна зробити - було б РЕАЛЬНЕ бажання більшості
Погані:
1) якщо дати людям економічні можливості, але не вимикати пропаганду - вони можуть дійти до страшного свинойобства. Перевірено Німеччиною та сучасною Росією.
2) на "синіх комірців" відповідальність вже не вийде перекласти - бо для того, щоб змінити їх долю, щось треба робити ВЖЕ НАМ.
(no subject)
Date: 2024-09-23 06:29 pm (UTC)Це не взаємовиключні речі. Якщо у інтелігента гопота просить 15 копійок - то інтелігент може не сприймати це як перший шаг до подальших проблем. Нормальні ж люди, сусіди, чому не дати їм 15 копійок, сьогодні я дам, завтра я в них стакан борошна позичу...
Цілком нормальна людська реакція - а ось з "того, що помилився" на "терпилу" інтелігент перетворюється, коли відмовляється помічати подальшу ескалацію і продовжує вважати, що мир будь-якою ціною цінніший за конфлікт. (Українці теж на цих санчатах каталися - я пам'ятаю, як перші агресивні кроки РФ в 90-х не сприймалися як агресія.)
Не розв'язаний він тільки в інтелігентській аксіоматиці, де конфлікт - це погано.
В іншій аксіоматиці, де на зло, яке зроблено тобі - нормально відповідати злом, щоб повернути своє і не допустити нового конфлікту: це цілком вирішується в загальному вигляді.
(Так, треба пам'ятати, що навіть зло у відповідь - це зло, і що відповідь ця повинна бути пропорційною: гопника, який хоче тебе пограбувати - нормально побити, і навіть вбити, якщо він загрожує твоєму життю, але вбивати його дружину і малих дітей - ненормально і просто не корисно, бо тоді замість пограбування жертв почнуть одразу вбивати.)
Моральна підтримка - не вартує нічого. Я не жартую - якщо твоя підтримка не перетворюється в результат на виборах (незалежно від причин - джерімендерінг, voting suppresion чи просто ліньки проголосувати), то це просто "разговоры в пользу бедных".
І як бачимо - високо-моральні позиції не перетворюються в підтримку такого рівня, що могла би перемогти системні перекоси. Приклад: багато хто говорив, з тобою включно, що не треба НАВІТЬ РОЗМОВЛЯТИ про "defund the police", що не-підтримка поліції відштовхне average Joes. Демократи перевзулися, почали підтримувати поліцію що піпець. Від відносно лівої Лондон Брід до центриста Байдена - усі просто завалили поліцію грошима. Crime wave часів Трампа - минула.
І де ці натовпи average Joes? Агов!!! Зникли, як роса на сонці. Або просто не було їх ніколи.
І суть проблеми тут проста - є різниця між приводом і причиною. Якщо хтось каже: я голосую за йобнутих wannabe диктаторів і відкритих фашиків (а ми вже находимося тут, на жаль), тому що хтось з вашого боку щось СКАЗАВ неідеальне, то це не причина такого голосування. Це відмазка.
(no subject)
Date: 2024-09-23 09:54 pm (UTC)Якщо так, то, вважай, я ханжеськи не погоджуюся з вибором лексики "в обличчя нассали"
> Не розв'язаний він тільки в інтелігентській аксіоматиці...
В тому і нерозвʼязуваність в загальному вигляді, що вихід за межі інтеліґентської аксіоматики є, на певному рівні, уже програшем. Кожне можливе розвʼязання -- частковий випадок, коли заради одних цінностей доводиться поступатися іншими в конкретній конʼюнктурі і системі пріорітетів. Але наперед постулювати "я хороший, крім ти випадків, коли доводиться бути поганим" рівносильно оголошенню морального релятивізму, як рушійної сили. (Воно найчастіше так і виходить, але часом хочеться зробити вигляд, що наші обʼєктивно кращі за їхніх, а не лише тому, що вони наші, а не їхні.)
> ...хтось з вашого боку щось СКАЗАВ неідеальне, то це не причина такого голосування.
> Це відмазка.
Може бути відмазка, а може бути одна з причин -- претензії на... навіть не на визначення єдиної причини "з того боку", а навіть правильної пріорітизації причин, зазвичай невиправдані, хоча всі ми часом робимо таку хибу.
> Song of Ice and Fire
Я занадто давно читав книжку, мало памʼятаю, тому можу не так інтерпретувати. Якщо все, що ти хочеш сказати, що нема чого слухати наїзди опонентів на власну неідеальність, то так і скажи. Я не про те, що кажуть про нас опоненти, а що кажемо про себе ми самі.
Підтримка -- не лише моральна, а якраз на виборах. Я
(no subject)
Date: 2024-09-23 10:42 pm (UTC)"В обличчя нассали" - це, може, і не ідеальне формулювання, наслідки важкого дитинства, і само по собі хамство і некоректність. Пропонуй будь-яку альтернативу, я залюбки вибачусь за перегиб і перейду на більш коректну лексику.
Але оце "The individual citizen has no federal constitutional right to vote for electors for the President of the United States" - це таки вже не просто "давайте жити мирно", це дуже поганий прецедент Верховного Суду. І то, що на нього тоді публіка уваги не звернула - це таки був початок поганого тренду.
Це тільки в рамках інтелігентської аксіоматики це є програшем - в рамках аксіоматики іншої це як раз норм. Ось російська опозиція - не пішла на конфлікт, зберегла моральну чистоту. А в Україні не дуже ідеальні люди давали пиздюлей політикам (та і просто незгодним з ними перехожим, не кажучи вже про міліцію та титушню), і робили решту не дуже мирної фігні.
І це конфлікт саме аксіоматичний - ми на них дивимося як на терпил, вони на нас - як на дикунів-беспредельщиків. Знайти компроміс ніколи не вийде, дискусія на цю тему сенсу не має, окрім як уточнити аксіоматику і розійтись по кутам.
Якщо більшість демократичного електорату не хоче конфлікту і готова змиритися з програшем не разовим, а вже системним - ну, окей. Варіантів небагато - fight/flee/submit.
Кожен обирає для себе. Головне знати, що обрала решта союзників, щоб не опинитися найдурнішим.
Так а який сенс себе їсти поїдом гірше, ніж це роблять вороги? Це не значить, що не треба звертати увагу на реальні косяки - наприклад, гроші конкурентам Омар на праймаріз я даю регулярно, і керівництво партії її регулярно пісочить, щоб не заривалася.
Але заморочуватися ідеальністю в сподіваннях, що в результаті опоненти чомусь будуть поводитися не так, як вони поводилися до того - це марна трата часу та ресурсів, як на мене. (Заморочуватися ідеальністю просто заради ідеальності - окей, але коли серйозних проблем нема.)
А якщо ця боротьба за ідеальність приводить до реальної шкоди для союзників - поліцейський безлад, на жаль, досі реальність, яка коштує нам голосів чорних виборців (які трохи заїбалися слухати обіцянки-цяцянки) - то який в цьому електоральний сенс? Особливо в несправедливій системі, де кожна тисяча голосів в ключових штатах на рахунку?
Чому ми вважаємо раз за разом, що ці умовні трамполюби вдруг прокинуться від мороку? Ще в 2016 на це ще можна було сподіватися - але тепер не знати щось про Трампа і республіканську партію взагалі можна, тільки якщо дуже активно очі заплющувати.
(no subject)
Date: 2024-09-24 12:12 am (UTC)Так про "no federal constitutional right to vote for electors" -- це *правда*. Це *погано*, але це правда, нема такого права в конституції. Питання життя в умовах, коли основному закону двісті з гаком років -- це перпендикулярне питання.
> ... тільки в рамках інтелігентської аксіоматики це є програшем...
Ну от я і стверджую, що в демократичній партії дофіга людей виключно тому, що вони не хочуть відкидати інтелігентську аксіоматику. І якщо решта партії її відкине за них, то це перестане бути партія, з якою вони себе асоціюють автоматично, і замість безумовної її підтримки на виборах будуть ще думати і "відчувати", з ким їм ближче. І я боюся, що якщо нема різниці, то купа народу вибере бути з людьми, банально подібнішими на себе, візуально і культурно.
Точно сказати нема ніякого способу, поки не поміряєш, але не хочеться виявитися правим
(no subject)
Date: 2024-09-24 12:37 am (UTC)I am not buying that. Конституційні права - вони такі, з'являються і зникають в залежності від політичної кон'юктури. Ось колись не було конституційного права одружуватися на представниках іншої раси чи своєї статі - а зараз є. Колись не було права робити аборт - а потім воно з'явилося. А потім знову зникло.
В такому сценарії треба готуватися до flee or submit. Бо якщо вибір стоїть між "партія здасться на милость конкурентів-автократів" і "партія перейде на бік конкурентів-автократів, бо nazi-level shit їм ближчий", то вибору ВЖЕ нема, результат не міняється. Що совою по пню, що пнем по сові...
P.S. Позиція зрозуміла, дискусії про тактику боротьби подальшого сенсу дійсно не мають. Але про те, як тримати активи ліквідними, чи про те, куди простіше переїхати, коли настане день Д, час Ч і повна Д, і що заздалегідь можна зробити, щоб до цього підготуватися - можна і поговорити.
(no subject)
Date: 2024-09-23 11:32 pm (UTC)Ось тут я підкреслю, що не-інтелігентська аксіоматика - не є моральним релятивізмом.
Толерантність і бажання миру - не дорівнює suicide pact. Якщо хтось намагається робити зло - то право на самозахист не робить тебе моральним релятивістом. Якщо ти дотримуєшся пропорційності відповіді на реальну загрозу - то ти об'єктивно краще тих, хто непропорційно реагує на загрозу видуману.
Більш того, ти краще тих, хто на реальну загрозу свідомо реагує непропорційно.
І тут ми повертаємося до нашої проблеми - в нас є партія, яка або пробувала влаштувати путч, або покривала цю спробу. Яка дійшли до nazi-level пропаганди. Я перепрошую за Ґодвіна, але "they eating the dogs, they eating the cats, they are poisoning the blood of our nation" - that's nazi-level shit.
Мені здається, вже час залишити розбіжності по менш важливим питанням за бортом, навіть якщо це дуже неідеальне рішення - і сконцентруватися на пропорційній відповіді цій загрозі. І так, пропорційна відповідь буде включати в себе некрасиві, агресивні рухи. Якщо ви до них не готові (це питання до тебе, але не тільки до тебе) - скажіть, і тоді ми просто припинимо цю дискусію, і будемо готуватися виживати, як вміємо.