Донбас вс Аппалачі
Aug. 24th, 2024 08:24 amІснує сталий нарратив, мовляв:
1) колишні індустріальні регіони (типу Раст Белту) живуть в економічних злиднях, якість життя (чи динаміка якості життя) падає
2) тому в них виникає ресентимент, ненависть до іммігрантів, меншин тощо.
3) і зробити з цим нічого, мовляв, не можна - тільки рекомендувати шахтарям вчити Пітон або мед-братерську справу без будь-яких гарантій.
З одного боку, нема де правди діти, індустріальні регіони і село - має підвищену концентрацію безробіття, мракобесія і популізму по всьому світу. Але з іншого боку - різниця в цій концентрації між різними проблемними регіонами ЯКІСНА, не просто кількісна. Через економічні злидні проходив багато хто, з Донбасом включно - через набагато суворіші злидні, при тому. Практично весь Варшавський блок проходив. Але до ТАКИХ результатів це приводило нечасто.
Сині комірці Східу та Півдня України, звісно, мали сувору тоску-ресентимент по радянським часам. А як не мати, коли ти, шахтар, заробляв в свій час 600-800 радянських рублів (без освіти), а в 90-і смокчеш прутень без солі!
Але, з іншого боку:
1) значна доля тих шахтарів та робочих таки знайшла себе в нових реаліях - без вивчення пітону, продовжуючи працювати руками
2) і знайшла себе непогано - з життям не гірше, а то і краще, ніж при союзі
3) більш того, шахтарі-слюсарі НЕ ВДАРИЛИСЯ в расизм, анті-іммігранство, сувору анті-ЛГБТ риторику тощо. Так, побутова ксенофобія там була - як їй не бути в небагатих районах? Але до в таке системне явище як в США вона не переходила - навпаки, великі іммігрантські діаспори (від вірмен-біженців до африканських студентів, від в'єтнамців до корейців) - безпроблемно існували на Сході і Півдні України.)
А в чому ж різниця? Я не вірю в те, що донбаські слюсарі та шахтарі за ~20 років незалежності (на момент вибору Яника) змінилися ментально і досягли просвітлення. Мої особисті спостереження не підтверджують це. Треба шукати відмінності в зовнішніх обставинах. І пара відмінностей одразу кидається в очі.
Як знайти себе в новому світі, або Інфраструктура
Так, в 90-і багато хто з синіх - і не тільки синіх! - комірців роботу втратив. Але - не маючи навиків сільського господарства, не вміючи виживати з землі - більшість людей альтернативні економічні можливості знайшли практично одразу. В важкі часи - ти міг сісти на потяг-автобус і поїхати продавати мухобійки у Вроцлав (як робили багато хто, з моїми батьками включно), або працювати на будівництві в Росії (Польщі, Чехії).
Коли ситуація стабілізувалася - ти замість того, щоб їхати на завод-в шахту - міг сісти в електричку-маршрутку і поїхати працювати на СТО, фабрику меблів тощо. З'явилися нові виробництва - з непоганою зарплатою, і ти, переживши шок 90-х - знайшов себе в новому світі, і з'ясувалося, що в ньому можна жити непогано: заробляти нормальні гроші, купувати квартиру, відпочивати в Туречинні так, як раніше при союзі і мріяти не міг.
Важливість цього фактору підкреслюється двома речами:
1) тим, що в США такі "щасливі" місця теж є. Пітсбург потерпав від де-індустріалізації не гірше за Віфлеєм чи Детройт, але де в Пітсбурзі якісь особливі злидні чи ярий ресентимент? Нема! І транспортна зв'язність Пітсбургу з околицями - кидається в очі.
2) тим, що донбаські моно-містечка, які не мали надійного транспорту до альтернативних місць роботи - таки потерпали від наркоманії, злочинності і іншого трешу не гірше за Аппалачі (див. Сніжне, Стаханов тощо).
Але це не відповідає на питання: "Чому, навіть маючи значну кількість людей, які себе НЕ знайшли - Донбас не скотився в таку ксенофобію тощо".
Як (не) побудувати "духовні скрепи", або Пропаганда
Я дуже рекомендую пошукати архіви старої української політичної реклами, ток-шоу тощо. При всіх п'ятихвилинках ненависті Пиховшека на 1+1 - з американською пропагандою це порівнювати не можна.
Українська пропаганда переважно будувалася на розмудохуванні реальних проблем та відмінностей ("вони хочуть позакривати шахти, як це вони робили в 90-і", "вони хочуть нас заставити вчити українську мову"). Так, це було пересмикування, маніпуляції контекстом (інгорувалися моменти "шахти в реалі збиткові - якщо їх не закривати, то за них повинна платити решти країни", "якщо ви не вчите українську мову - то щоб жити з вами, ви примушуєте решту країни вчити російську"), але це все одно було пов'язано з реальністю.
Американська ультра-права (а іншої з правого боку нема) пропаганда вже вийшла на рівень Геббельсу/ російського ТБ. Вона відірвана від реальності, вона розповідає про демократів, які вкрали вибори. Вона розповідає про демократів, які завозять нелегалів, щоб вони незаконно голосували і творили злочини. Вона розповідає про геїв-педофілів-грумерів і Зеленського, який краде гроші у США у змові з Хантером Байденом.
Що цікаво - як і у випадку з Німеччиною-Росією - помірковані люди ігнорують цю пропаганду, мовляв, не можуть же люди в це вірити. МОЖУТЬ! Дві третини республіканців ВЖЕ ВІРЯТЬ, в те, що Байден вкрав вибори. (незрозуміло, чи то за допомогою Уго Чавеса, чи то за допомогою нелегальних емігрантів - але вкрав!)
Які тут можуть бути висновки? Я бачу добрі новини і погані
Добрі:
1) якщо дати людям в злиднях інфраструктуру - і як наслідок, нові економічні можливості, то більшість їх стане жити краще. Люди не дебіли, вони здатні міняти роботу і радіти їй.
2) якщо вимкнути пропаганду - то рівень ксенофобії і іншого упиризму суворо знизиться.
3) все це принципово можна зробити - було б РЕАЛЬНЕ бажання більшості
Погані:
1) якщо дати людям економічні можливості, але не вимикати пропаганду - вони можуть дійти до страшного свинойобства. Перевірено Німеччиною та сучасною Росією.
2) на "синіх комірців" відповідальність вже не вийде перекласти - бо для того, щоб змінити їх долю, щось треба робити ВЖЕ НАМ.
1) колишні індустріальні регіони (типу Раст Белту) живуть в економічних злиднях, якість життя (чи динаміка якості життя) падає
2) тому в них виникає ресентимент, ненависть до іммігрантів, меншин тощо.
3) і зробити з цим нічого, мовляв, не можна - тільки рекомендувати шахтарям вчити Пітон або мед-братерську справу без будь-яких гарантій.
З одного боку, нема де правди діти, індустріальні регіони і село - має підвищену концентрацію безробіття, мракобесія і популізму по всьому світу. Але з іншого боку - різниця в цій концентрації між різними проблемними регіонами ЯКІСНА, не просто кількісна. Через економічні злидні проходив багато хто, з Донбасом включно - через набагато суворіші злидні, при тому. Практично весь Варшавський блок проходив. Але до ТАКИХ результатів це приводило нечасто.
Сині комірці Східу та Півдня України, звісно, мали сувору тоску-ресентимент по радянським часам. А як не мати, коли ти, шахтар, заробляв в свій час 600-800 радянських рублів (без освіти), а в 90-і смокчеш прутень без солі!
Але, з іншого боку:
1) значна доля тих шахтарів та робочих таки знайшла себе в нових реаліях - без вивчення пітону, продовжуючи працювати руками
2) і знайшла себе непогано - з життям не гірше, а то і краще, ніж при союзі
3) більш того, шахтарі-слюсарі НЕ ВДАРИЛИСЯ в расизм, анті-іммігранство, сувору анті-ЛГБТ риторику тощо. Так, побутова ксенофобія там була - як їй не бути в небагатих районах? Але до в таке системне явище як в США вона не переходила - навпаки, великі іммігрантські діаспори (від вірмен-біженців до африканських студентів, від в'єтнамців до корейців) - безпроблемно існували на Сході і Півдні України.)
Навіть коли вони голосували за популістів типу Яника - вони голосували за популістів-євроінтеграторів. Так, при всій своїй корумпованості Яник був реальним євроінтегратором, майдан почався з того, що він відмовився підписати угоду про євроінтеграцію, яку узгодив саме його уряд!
А в чому ж різниця? Я не вірю в те, що донбаські слюсарі та шахтарі за ~20 років незалежності (на момент вибору Яника) змінилися ментально і досягли просвітлення. Мої особисті спостереження не підтверджують це. Треба шукати відмінності в зовнішніх обставинах. І пара відмінностей одразу кидається в очі.
Як знайти себе в новому світі, або Інфраструктура
Так, в 90-і багато хто з синіх - і не тільки синіх! - комірців роботу втратив. Але - не маючи навиків сільського господарства, не вміючи виживати з землі - більшість людей альтернативні економічні можливості знайшли практично одразу. В важкі часи - ти міг сісти на потяг-автобус і поїхати продавати мухобійки у Вроцлав (як робили багато хто, з моїми батьками включно), або працювати на будівництві в Росії (Польщі, Чехії).
Коли ситуація стабілізувалася - ти замість того, щоб їхати на завод-в шахту - міг сісти в електричку-маршрутку і поїхати працювати на СТО, фабрику меблів тощо. З'явилися нові виробництва - з непоганою зарплатою, і ти, переживши шок 90-х - знайшов себе в новому світі, і з'ясувалося, що в ньому можна жити непогано: заробляти нормальні гроші, купувати квартиру, відпочивати в Туречинні так, як раніше при союзі і мріяти не міг.
Важливість цього фактору підкреслюється двома речами:
1) тим, що в США такі "щасливі" місця теж є. Пітсбург потерпав від де-індустріалізації не гірше за Віфлеєм чи Детройт, але де в Пітсбурзі якісь особливі злидні чи ярий ресентимент? Нема! І транспортна зв'язність Пітсбургу з околицями - кидається в очі.
2) тим, що донбаські моно-містечка, які не мали надійного транспорту до альтернативних місць роботи - таки потерпали від наркоманії, злочинності і іншого трешу не гірше за Аппалачі (див. Сніжне, Стаханов тощо).
Corollary: навіть тимчасове полегшення життя у вигляді заробітчанства набагато менш доступне у умовному Віфлеємі, ніж у умовному Красному Лучі - вартість авіаквитка до Каліфорнії вс вартість жд-квитка до Польщі - це небо та земля.
Але це не відповідає на питання: "Чому, навіть маючи значну кількість людей, які себе НЕ знайшли - Донбас не скотився в таку ксенофобію тощо".
Як (не) побудувати "духовні скрепи", або Пропаганда
Я дуже рекомендую пошукати архіви старої української політичної реклами, ток-шоу тощо. При всіх п'ятихвилинках ненависті Пиховшека на 1+1 - з американською пропагандою це порівнювати не можна.
Українська пропаганда переважно будувалася на розмудохуванні реальних проблем та відмінностей ("вони хочуть позакривати шахти, як це вони робили в 90-і", "вони хочуть нас заставити вчити українську мову"). Так, це було пересмикування, маніпуляції контекстом (інгорувалися моменти "шахти в реалі збиткові - якщо їх не закривати, то за них повинна платити решти країни", "якщо ви не вчите українську мову - то щоб жити з вами, ви примушуєте решту країни вчити російську"), але це все одно було пов'язано з реальністю.
Американська ультра-права (а іншої з правого боку нема) пропаганда вже вийшла на рівень Геббельсу/ російського ТБ. Вона відірвана від реальності, вона розповідає про демократів, які вкрали вибори. Вона розповідає про демократів, які завозять нелегалів, щоб вони незаконно голосували і творили злочини. Вона розповідає про геїв-педофілів-грумерів і Зеленського, який краде гроші у США у змові з Хантером Байденом.
Що цікаво - як і у випадку з Німеччиною-Росією - помірковані люди ігнорують цю пропаганду, мовляв, не можуть же люди в це вірити. МОЖУТЬ! Дві третини республіканців ВЖЕ ВІРЯТЬ, в те, що Байден вкрав вибори. (незрозуміло, чи то за допомогою Уго Чавеса, чи то за допомогою нелегальних емігрантів - але вкрав!)
Які тут можуть бути висновки? Я бачу добрі новини і погані
Добрі:
1) якщо дати людям в злиднях інфраструктуру - і як наслідок, нові економічні можливості, то більшість їх стане жити краще. Люди не дебіли, вони здатні міняти роботу і радіти їй.
2) якщо вимкнути пропаганду - то рівень ксенофобії і іншого упиризму суворо знизиться.
3) все це принципово можна зробити - було б РЕАЛЬНЕ бажання більшості
Погані:
1) якщо дати людям економічні можливості, але не вимикати пропаганду - вони можуть дійти до страшного свинойобства. Перевірено Німеччиною та сучасною Росією.
2) на "синіх комірців" відповідальність вже не вийде перекласти - бо для того, щоб змінити їх долю, щось треба робити ВЖЕ НАМ.
(no subject)
Date: 2024-09-16 05:53 pm (UTC)Стоп-стоп, бачу дві проблеми!
1) оригінальне твердження про Раст Белт з злиднями та бідними білими робітниками не містило слова "багато".
Це moving the goalpoasts! "Багато хто з білих бідних працівників в Раст Белті мають альфу" != "білі бідні працівники в Раст Белті мають альфу"
2) Якщо Іксленд визначається як "те, що має альфу" - то "в місті Ен в Іксленді альфи нема" це апріорі невірне твердження. Може бути твердження "місто Ен, з демографією по расі-доходу як в Іксленді не має альфи, ergo - демографія по расі-доходу не може бути єдиним визначальним фактором для альфи". Але для цього треба для початку показати Іксленд на мапі.
Тут треба розділити дві речі: суми витрат, і напрямок витрат. Республіканці всю дорогу обіцяють більше, ніж демократи, але витрачати вони збираються на корову Нюнеса (if you know what I mean) і оборонку. І ці обіцянки вони виконували.
Але якщо обмежити обіцянки тільки соціалкою, то і тут вже маємо реверс, хоча набагато свіжішій: від роздачі ковід-чеків і такс кредитів на дітей до обіцянок не оподатковувати чайові і пенсії (це витрати, які перевищують регулярні обіцянки демократів).
Картер і Ніксон - цікаве питання. Як на мене, Ніксон більшого досяг - cap-n-trade це дуже серйозне ГЛОБАЛЬНЕ досягнення. Збереження природи Аляски - це добре, але Ніксон таки дав можливість дихати усій країні, і показав всьому світу ефективність цієї ідеї (яка була запозичена і втілена).
З Каліфорнією в 90-х - теж все не так просто. Приклад: Джеррі Браун був проти легалізації маріванни (вже в 2010-і!), Шварц - за (в 90-і), але каліфорнійський демократичний парламент часів Шварця - був проти (в ті самі 90-і).
А ось тут я трохи цікавився, і можу зльоту сказати, що це неправда. (Не в тому плані, що ти свідомо кажеш неправду, а в тому, що ти помиляєшся.)
Оригінальна республіканська програма HEART, яка була запропонована в 1993 - була правішою від Обамакер (вона НЕ містила розширення Medicaid, в неї НЕ було зобов'язання роботодавців покривати частину витрат на страховки). Потім аналог цієї програми був втілений республіканцями (у т.р. губернатором Міттом Ромні) у штаті Массачусетс.
Програма, яка була запропонована Клінтоном, була трохи лівішою за всі три програми - принцип всюди був однаковий (обов'язок купувати страховку, навіть коли здоровий, дотації для тих, хто страховку купити не може), але програма Клінтона ще давала можливість штатам встановлювати ціни на медичні процедури.
Так що тут як раз різниця є, але різниця консистентна, тут вектор за останні декади не змінювався.
(no subject)
Date: 2024-09-16 08:27 pm (UTC)Перший раз слово "раст белт" було вжите, з памʼяті, "Маск - це не маси, маси -- це Раст Белт чи Апалачія". (Сподіваюся, в тебе нема претензій до того, чому мене цікавила масовість.) Масовість -- це не тотальність і навіть не однорідність, це саме "багато". Пізніше росписано словами:
> Якщо Іксленд визначається як "те, що має альфу"...
Так ні же! "Іксленд взагалі" не визначається як "те що має альфу", "Іксленд взагалі" -- територія, в принципі, відома обом сторонам, але точні границі якої міняються з контекстом. Як Вест Коуст, Південь, Донбас або Західна Україна. Допустім, ефект альфа = належність до греко-католицької цекрви. Греко-католиком є Дмитро Ярош з центральноукраїнського Камʼянського. Ти заперечиш твердження "Ярош -- це не маси, маси -- це на Западенщині"? І те, що "Кременецький район Тернопільщини -- а суцільне православʼя і РПЦ МП" -- не причина шукати визначення Западенщини. Якщо ти хочеш попорпатися в історії і географії Західної України, зокрема Галичини, то запросто, але поза тим популярність греко-католицької церкви на Галичині залишається правдою незалежно від існування ПОчаївської Лаври і її впливу на околиці.
> Тут треба розділити дві речі: суми витрат, і напрямок витрат
В темі партійної ідеології -- не треба. Вистачає того, що про них думають їхні виборці, що напряму звʼязано з тим, як вони себе виборцям продають. Якщо демократи почнуть обіцяти брати менше податків і менше тратити на соціалку, ніж республіканці, то тоді вони і стануть правішими за республіканців, а поки що, навіть коли в якихось аспектах вони потратять менше, то воно "не рахується". Принаймні, для мас. Причому, це я не про пропаганду справа: ніхто не заважає демократам розповідати (правду чи брехню, пофіг) про те, що республіканці занадто ліві в своїй політиці, ми не згодні, ми правіші за них.
Про Ніксона -- ппкс про ефективність, але, знову ж, те, як кожна сторона продавала свої погляди, cap'n'trade -- це бізнес-рішення, капіталізьм, все таке, а environmental ініціативи демократів тих часів були більш через державу, регуляції, стереотипний "лівий" підхід. У того ж Картера -- прямий захист купи земель і рік, не лише Аляски, я вже мовчу про прямий заклик менше споживати, всі ці понижені термостати і сонячні батареї, анафему для капіталістів. (Республіканці тих часів теж були більш готові до регуляцій, EPA підписав Ніксон же... Ех, the good old time, хоч бери і запускай політичний рух під лозунгом "make America good again". Шапочки з абревіатурою десь закупити, футболочки... залишається знайти правильного лідера, якогось старенького чувачка, який любить на природі тусувати, ну, там, хоч в гольф грати... :))))))
За деталі різних версій медичних реформ дякую -- я чув щось таке, але точно, бачиш, не знав.
(no subject)
Date: 2024-09-19 08:24 pm (UTC)ми про підмножину говорили, коли визначали Іксленд, не про весь Раст Белт - так?
2) "мова про ту підмножину даного географічного регіону, в якій присутня ось така динаміка електоральних преференцій"
Окей, незвичне визначення, але йой, най буде.
3) Вифлієм не є репрезентативним в плані демографії Раст Белту
Як ми можемо оцінити вірність чи хибність п.3, поки не покажемо на мапі п.2 і не оцінимо його демографію по доходу чи расі.
Собсна - вже. Сьогоднішні республіканці відкрито пропонують брати ефективний податок з продажів в районі 10%-20% - через бланкетні тарифи на все.
Демократи (і експерти), відповідно, розповідають, що вони правіші, що це дурня, республіканська аудиторія їх ігнорує. (Тут можуть бути претензії до ефективності комунікацій, нюансів формулювань чи свіжості розвороту - мовляв, вчорашнє нещітово - але факт є факт, позиції помінялися.)
Тут ще один цікавий симптом: одна з найбільших профспілок, Teamsters - провела внутрішнє соцопитування і з'ясувала, що більшість членів підтримує Трампа з огромезним відривом.
І це, на хвилиночку - union members - традиційно ліва аудиторія. В цікавий час живемо.