Донбас вс Аппалачі
Aug. 24th, 2024 08:24 am![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
mprotsenkoІснує сталий нарратив, мовляв:
1) колишні індустріальні регіони (типу Раст Белту) живуть в економічних злиднях, якість життя (чи динаміка якості життя) падає
2) тому в них виникає ресентимент, ненависть до іммігрантів, меншин тощо.
3) і зробити з цим нічого, мовляв, не можна - тільки рекомендувати шахтарям вчити Пітон або мед-братерську справу без будь-яких гарантій.
З одного боку, нема де правди діти, індустріальні регіони і село - має підвищену концентрацію безробіття, мракобесія і популізму по всьому світу. Але з іншого боку - різниця в цій концентрації між різними проблемними регіонами ЯКІСНА, не просто кількісна. Через економічні злидні проходив багато хто, з Донбасом включно - через набагато суворіші злидні, при тому. Практично весь Варшавський блок проходив. Але до ТАКИХ результатів це приводило нечасто.
Сині комірці Східу та Півдня України, звісно, мали сувору тоску-ресентимент по радянським часам. А як не мати, коли ти, шахтар, заробляв в свій час 600-800 радянських рублів (без освіти), а в 90-і смокчеш прутень без солі!
Але, з іншого боку:
1) значна доля тих шахтарів та робочих таки знайшла себе в нових реаліях - без вивчення пітону, продовжуючи працювати руками
2) і знайшла себе непогано - з життям не гірше, а то і краще, ніж при союзі
3) більш того, шахтарі-слюсарі НЕ ВДАРИЛИСЯ в расизм, анті-іммігранство, сувору анті-ЛГБТ риторику тощо. Так, побутова ксенофобія там була - як їй не бути в небагатих районах? Але до в таке системне явище як в США вона не переходила - навпаки, великі іммігрантські діаспори (від вірмен-біженців до африканських студентів, від в'єтнамців до корейців) - безпроблемно існували на Сході і Півдні України.)
А в чому ж різниця? Я не вірю в те, що донбаські слюсарі та шахтарі за ~20 років незалежності (на момент вибору Яника) змінилися ментально і досягли просвітлення. Мої особисті спостереження не підтверджують це. Треба шукати відмінності в зовнішніх обставинах. І пара відмінностей одразу кидається в очі.
Як знайти себе в новому світі, або Інфраструктура
Так, в 90-і багато хто з синіх - і не тільки синіх! - комірців роботу втратив. Але - не маючи навиків сільського господарства, не вміючи виживати з землі - більшість людей альтернативні економічні можливості знайшли практично одразу. В важкі часи - ти міг сісти на потяг-автобус і поїхати продавати мухобійки у Вроцлав (як робили багато хто, з моїми батьками включно), або працювати на будівництві в Росії (Польщі, Чехії).
Коли ситуація стабілізувалася - ти замість того, щоб їхати на завод-в шахту - міг сісти в електричку-маршрутку і поїхати працювати на СТО, фабрику меблів тощо. З'явилися нові виробництва - з непоганою зарплатою, і ти, переживши шок 90-х - знайшов себе в новому світі, і з'ясувалося, що в ньому можна жити непогано: заробляти нормальні гроші, купувати квартиру, відпочивати в Туречинні так, як раніше при союзі і мріяти не міг.
Важливість цього фактору підкреслюється двома речами:
1) тим, що в США такі "щасливі" місця теж є. Пітсбург потерпав від де-індустріалізації не гірше за Віфлеєм чи Детройт, але де в Пітсбурзі якісь особливі злидні чи ярий ресентимент? Нема! І транспортна зв'язність Пітсбургу з околицями - кидається в очі.
2) тим, що донбаські моно-містечка, які не мали надійного транспорту до альтернативних місць роботи - таки потерпали від наркоманії, злочинності і іншого трешу не гірше за Аппалачі (див. Сніжне, Стаханов тощо).
Але це не відповідає на питання: "Чому, навіть маючи значну кількість людей, які себе НЕ знайшли - Донбас не скотився в таку ксенофобію тощо".
Як (не) побудувати "духовні скрепи", або Пропаганда
Я дуже рекомендую пошукати архіви старої української політичної реклами, ток-шоу тощо. При всіх п'ятихвилинках ненависті Пиховшека на 1+1 - з американською пропагандою це порівнювати не можна.
Українська пропаганда переважно будувалася на розмудохуванні реальних проблем та відмінностей ("вони хочуть позакривати шахти, як це вони робили в 90-і", "вони хочуть нас заставити вчити українську мову"). Так, це було пересмикування, маніпуляції контекстом (інгорувалися моменти "шахти в реалі збиткові - якщо їх не закривати, то за них повинна платити решти країни", "якщо ви не вчите українську мову - то щоб жити з вами, ви примушуєте решту країни вчити російську"), але це все одно було пов'язано з реальністю.
Американська ультра-права (а іншої з правого боку нема) пропаганда вже вийшла на рівень Геббельсу/ російського ТБ. Вона відірвана від реальності, вона розповідає про демократів, які вкрали вибори. Вона розповідає про демократів, які завозять нелегалів, щоб вони незаконно голосували і творили злочини. Вона розповідає про геїв-педофілів-грумерів і Зеленського, який краде гроші у США у змові з Хантером Байденом.
Що цікаво - як і у випадку з Німеччиною-Росією - помірковані люди ігнорують цю пропаганду, мовляв, не можуть же люди в це вірити. МОЖУТЬ! Дві третини республіканців ВЖЕ ВІРЯТЬ, в те, що Байден вкрав вибори. (незрозуміло, чи то за допомогою Уго Чавеса, чи то за допомогою нелегальних емігрантів - але вкрав!)
Які тут можуть бути висновки? Я бачу добрі новини і погані
Добрі:
1) якщо дати людям в злиднях інфраструктуру - і як наслідок, нові економічні можливості, то більшість їх стане жити краще. Люди не дебіли, вони здатні міняти роботу і радіти їй.
2) якщо вимкнути пропаганду - то рівень ксенофобії і іншого упиризму суворо знизиться.
3) все це принципово можна зробити - було б РЕАЛЬНЕ бажання більшості
Погані:
1) якщо дати людям економічні можливості, але не вимикати пропаганду - вони можуть дійти до страшного свинойобства. Перевірено Німеччиною та сучасною Росією.
2) на "синіх комірців" відповідальність вже не вийде перекласти - бо для того, щоб змінити їх долю, щось треба робити ВЖЕ НАМ.
1) колишні індустріальні регіони (типу Раст Белту) живуть в економічних злиднях, якість життя (чи динаміка якості життя) падає
2) тому в них виникає ресентимент, ненависть до іммігрантів, меншин тощо.
3) і зробити з цим нічого, мовляв, не можна - тільки рекомендувати шахтарям вчити Пітон або мед-братерську справу без будь-яких гарантій.
З одного боку, нема де правди діти, індустріальні регіони і село - має підвищену концентрацію безробіття, мракобесія і популізму по всьому світу. Але з іншого боку - різниця в цій концентрації між різними проблемними регіонами ЯКІСНА, не просто кількісна. Через економічні злидні проходив багато хто, з Донбасом включно - через набагато суворіші злидні, при тому. Практично весь Варшавський блок проходив. Але до ТАКИХ результатів це приводило нечасто.
Сині комірці Східу та Півдня України, звісно, мали сувору тоску-ресентимент по радянським часам. А як не мати, коли ти, шахтар, заробляв в свій час 600-800 радянських рублів (без освіти), а в 90-і смокчеш прутень без солі!
Але, з іншого боку:
1) значна доля тих шахтарів та робочих таки знайшла себе в нових реаліях - без вивчення пітону, продовжуючи працювати руками
2) і знайшла себе непогано - з життям не гірше, а то і краще, ніж при союзі
3) більш того, шахтарі-слюсарі НЕ ВДАРИЛИСЯ в расизм, анті-іммігранство, сувору анті-ЛГБТ риторику тощо. Так, побутова ксенофобія там була - як їй не бути в небагатих районах? Але до в таке системне явище як в США вона не переходила - навпаки, великі іммігрантські діаспори (від вірмен-біженців до африканських студентів, від в'єтнамців до корейців) - безпроблемно існували на Сході і Півдні України.)
Навіть коли вони голосували за популістів типу Яника - вони голосували за популістів-євроінтеграторів. Так, при всій своїй корумпованості Яник був реальним євроінтегратором, майдан почався з того, що він відмовився підписати угоду про євроінтеграцію, яку узгодив саме його уряд!
А в чому ж різниця? Я не вірю в те, що донбаські слюсарі та шахтарі за ~20 років незалежності (на момент вибору Яника) змінилися ментально і досягли просвітлення. Мої особисті спостереження не підтверджують це. Треба шукати відмінності в зовнішніх обставинах. І пара відмінностей одразу кидається в очі.
Як знайти себе в новому світі, або Інфраструктура
Так, в 90-і багато хто з синіх - і не тільки синіх! - комірців роботу втратив. Але - не маючи навиків сільського господарства, не вміючи виживати з землі - більшість людей альтернативні економічні можливості знайшли практично одразу. В важкі часи - ти міг сісти на потяг-автобус і поїхати продавати мухобійки у Вроцлав (як робили багато хто, з моїми батьками включно), або працювати на будівництві в Росії (Польщі, Чехії).
Коли ситуація стабілізувалася - ти замість того, щоб їхати на завод-в шахту - міг сісти в електричку-маршрутку і поїхати працювати на СТО, фабрику меблів тощо. З'явилися нові виробництва - з непоганою зарплатою, і ти, переживши шок 90-х - знайшов себе в новому світі, і з'ясувалося, що в ньому можна жити непогано: заробляти нормальні гроші, купувати квартиру, відпочивати в Туречинні так, як раніше при союзі і мріяти не міг.
Важливість цього фактору підкреслюється двома речами:
1) тим, що в США такі "щасливі" місця теж є. Пітсбург потерпав від де-індустріалізації не гірше за Віфлеєм чи Детройт, але де в Пітсбурзі якісь особливі злидні чи ярий ресентимент? Нема! І транспортна зв'язність Пітсбургу з околицями - кидається в очі.
2) тим, що донбаські моно-містечка, які не мали надійного транспорту до альтернативних місць роботи - таки потерпали від наркоманії, злочинності і іншого трешу не гірше за Аппалачі (див. Сніжне, Стаханов тощо).
Corollary: навіть тимчасове полегшення життя у вигляді заробітчанства набагато менш доступне у умовному Віфлеємі, ніж у умовному Красному Лучі - вартість авіаквитка до Каліфорнії вс вартість жд-квитка до Польщі - це небо та земля.
Але це не відповідає на питання: "Чому, навіть маючи значну кількість людей, які себе НЕ знайшли - Донбас не скотився в таку ксенофобію тощо".
Як (не) побудувати "духовні скрепи", або Пропаганда
Я дуже рекомендую пошукати архіви старої української політичної реклами, ток-шоу тощо. При всіх п'ятихвилинках ненависті Пиховшека на 1+1 - з американською пропагандою це порівнювати не можна.
Українська пропаганда переважно будувалася на розмудохуванні реальних проблем та відмінностей ("вони хочуть позакривати шахти, як це вони робили в 90-і", "вони хочуть нас заставити вчити українську мову"). Так, це було пересмикування, маніпуляції контекстом (інгорувалися моменти "шахти в реалі збиткові - якщо їх не закривати, то за них повинна платити решти країни", "якщо ви не вчите українську мову - то щоб жити з вами, ви примушуєте решту країни вчити російську"), але це все одно було пов'язано з реальністю.
Американська ультра-права (а іншої з правого боку нема) пропаганда вже вийшла на рівень Геббельсу/ російського ТБ. Вона відірвана від реальності, вона розповідає про демократів, які вкрали вибори. Вона розповідає про демократів, які завозять нелегалів, щоб вони незаконно голосували і творили злочини. Вона розповідає про геїв-педофілів-грумерів і Зеленського, який краде гроші у США у змові з Хантером Байденом.
Що цікаво - як і у випадку з Німеччиною-Росією - помірковані люди ігнорують цю пропаганду, мовляв, не можуть же люди в це вірити. МОЖУТЬ! Дві третини республіканців ВЖЕ ВІРЯТЬ, в те, що Байден вкрав вибори. (незрозуміло, чи то за допомогою Уго Чавеса, чи то за допомогою нелегальних емігрантів - але вкрав!)
Які тут можуть бути висновки? Я бачу добрі новини і погані
Добрі:
1) якщо дати людям в злиднях інфраструктуру - і як наслідок, нові економічні можливості, то більшість їх стане жити краще. Люди не дебіли, вони здатні міняти роботу і радіти їй.
2) якщо вимкнути пропаганду - то рівень ксенофобії і іншого упиризму суворо знизиться.
3) все це принципово можна зробити - було б РЕАЛЬНЕ бажання більшості
Погані:
1) якщо дати людям економічні можливості, але не вимикати пропаганду - вони можуть дійти до страшного свинойобства. Перевірено Німеччиною та сучасною Росією.
2) на "синіх комірців" відповідальність вже не вийде перекласти - бо для того, щоб змінити їх долю, щось треба робити ВЖЕ НАМ.
(no subject)
Date: 2024-09-10 04:48 pm (UTC)Тут я підвіс: ти ж не так давно виділяв групу "бідні робочі в Раст Белті" і приписував їм мотивацію "вони живуть в злиднях, тому голосують за упирів". Чи то не рахується? Сорі, тут треба якось переформулювати - бо інакше виходить непослідовність і когнітивний дисонанс.
Є якась статистика, яка б це показала? Хоча б по виміру "бідніші-заможніші"? Бо навскидь я не бачу серйозної кореляції.
Перевірив результати останніх виборів по Нешвілю, який ніби-то "настільки республіканський, що далі нема куди" - Трамп 32.4%, Байден 64.5%. Це вже ближче до Берклі, ніж до Пенсільванії, сорі.
Висновок - сорі, я і в тебе бачу ефект "наратив перемагає реальність". Ніхто з нас не має імунітету. Тільки постійний ментальний флосінг нас врятує.
(no subject)
Date: 2024-09-10 08:04 pm (UTC)Я не проти виділення груп, а проти "...належність до групи використовувати, як драйвер мотивацій .." Різниця між дескриптивним і прескриптивним, я проти другого. Нормально стверджувати "Раст белт бідні білі часто роблять АБЦ", не варто стверджувати, бо легко спростувати, "АВЦ роблять тому, що вони Раст белт бідні білі". (Винятки теж є, он, у євангелістів працює і прескриптивність: "він гососує отак, бо євангеліст") Не рахував, але маю підозру, що імплікація надмірної прескриптивності є каталізатором доброї половини наших суперечок.
> Є якась статистика, яка б [певну класово-партійну динаміку у білих] показала?
Гарної в одному місці зібраної, добре систематизованої, пібірки даних, щоби самому все аналізувати, як не бачив, але і праве зміщення white working class виборців, і ліве зміщення educated (ілих зокрема) виборців -- стандартні тема політичних аналізів за всі три мої десятиліття тут. Це я до того, що ось, наприклад, ця стаття -- не є джерелом моїх поглядів, але прекрасно в них вписується. (Там, насправді, якщо ті дані варті довіри, то тренди тривожні: у республіканців позитивний тренд в більшості субкатегорій, крім неосвічених чорних, де все стабільно, і освічених білих/азіатів, які трошки лібералізуються... але важко сказати, чи тренду їх лібералізації вистачить на всіх. Воно, звичайно, освіта -- не багатство, але корелює. Я якраз освіту вважаю важливішою, а економічний рівень називав, як проксі до неї.
> ... результати останніх виборів по Нешвілю, ...
Я знаю, як Нешвіл голосує -- того і назвав його ліберальним епіцентром. Тут слід було уточнити, що я мав на увазі під "все таке республіканське". "Все" -- в смислі, публічна репрезентація всього, ambinence, хз, як це ще сказати. В першу чергу, звичайно, локальне ТВ, які канали включені в аеропорту чи кафе, і локальне радіо, політичні розмови, теми, сигнали -- все праве. Приблизно як в Бей Ареа середовище прогресивно-ліберальне, що не заважає існуванню відчутно консервативних субдемографій, включно з регіональними. Я чого про Нешвіль написав -- я до 2016-го серйозно розглядав варіант туди перебратися, поки не пішов з медицини в датазнавство, бував там пару разі, мав знайомства, все таке. Так і моє враження, і знайомі скаржилися, що там, куди не глянь, суцільний Шон Хенніті. Я там був у тиждень виборів 2010-го, коли силами чайників респи перехопили Конгрес, так враження публічного свята-тріумфу. На фоні особистого розчарування і депресняка місцевих знайомих. Як перше травня в радянській Західній Україні -- червоні прапори і "Лєнін такой маладой" з кожного рупора, хоч всім навколо то особисто противно.
(no subject)
Date: 2024-09-10 09:25 pm (UTC)Тут в нас розбіжностей нема. Тут якщо і є в мене зауваження, так до самого висновку "білі бідні в Раст Белті часто голосують за праворадикалів". Тобто, звісно, частіше ніж хотілося - але не виключено, що більшість з тих бідняків - цілком адекватні в політичному сенсі люди. На досить значній виборці ідея "білі бідні в Раст Белті голосують за праворадикалів" - не має навіть дескриптивної сили.
Хтось голосує, але не факт, що тих людей - більшість, навіть проста, а не абсолютна. (Можна, звісно, вважати, що "часто" - це все, що більше, ніж статшум, але в плані дескриптивності це дає дуже мало. Альтернативно можна намагатися гратися в No True Scotsman і вважати, що це неправильні білі, чи неправильні бідні чи неправильний Раст Белт, але я сподіваюсь, що ти вище цього :) )
До речі, на всяк випадок я спотчекнув вибори 1992 серед того ж самого Віфлеєму. Ніякого сповзання вправо за ці 20+ років не помітно:
https://staffweb.wilkes.edu/harold.cox/pres/PaPres1992.html
Ось за останні декілька років я спостерігаю реальну публічну фашизацію серед top-earners Долини. Як серед Андересенів і Масків, так і серед upper middle class. Те, що раніше приховували - виноситься тепер на люди без сорому. (З освітою серед цієї групи все гаразд.) Але це особисті спостереження, не статистика.
І питання - хто ця група, яка більш за все зсунулася вправо - залишається відкритим. Тут дійсно, треба подивитися на данні, перед тим як переходити до наративів про групи (хоч про багатих програмістів Долини, хоч про бідних слюсарів Раст Белту).
Бо якщо достатньо репрезентативний спот-чек не підтверджує наратив, а загальних даних нема - то в наративі виникають обґрунтовані сумніви, це ж нормально?
P.S. На всяк випадок повторюся, що результати виборів в ряді штатів не можуть бути прийняти, як репрезентативне волевиявлення жителів штату: voter suppression зараз вийшов (повернувся?) на рівень "безкарно кошмарити ментами за реєстрацію чи навіть роздачу води в чергах на ділянки" чи навіть до "безкарно атакувати на людях". Що, звісно, не робить процес отримання дескриптивних висновків простішим. :(