Про "відповідальність" за одяг - робота над моїми помилками

Знайома звернула увагу на фішку, яку я навіть не помічав, як не помічає її абсолютна більшість чоловіків.

Собсна фішка: Якщо чоловік або хлопець стає мішенню sexual harrasment/abuse/rape - то від оточуючих практично неможливо почути "А чого він так одягнувся? Занадто провокаційна сорочка, підкреслює біцепси, занадто відверти шорти, занадто обтягуючи джинси - якщо тебе домагаються, то треба нести відповідальність і мовчки ігнорувати такі домагання".

(Що цікаво - я цієї фішки дійсно не помічав, поки мене жінки в неї не тикнули носом. Прям ситуація з анекдоту про риб і "як вода сьогодні?".)

Найкомпліментарнійша для чоловіків теорія, яка пояснює, чому ми це ігноруємо в мене вийшла така: чоловік, хлопець, його досвід (власний, або сусіда) - це той досвід, який приймається як аргумент, він важливий, він вартий уваги. І цій досвід - каже, що одяг ніяк не корелює з вишенаведеними проблемами. (І добре, якщо хтось з чоловіків зможе зробити наступний крок і також саме прислухатися до досвіду жінок.)