![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
mprotsenkoDefining equity in hiring (and everywhere else) is not as easy as it may sound - "equity" is not an established term and may be carry different meanings for different people.
I can see at least three ways to define equitable hiring process:
1) All groups are proportionally represented.
2) Candidates from all groups have the same false negative rate (fit candidates are not hired equally across all groups).
3) Candidates from all groups have the same false positive rate (unfit candidates are hired equally across all groups).
The funny fact is that implementing #2 and #3 looks suspiciously similar to affirmative action. Why?
Let say we have an imperfect proxy metric that defines future success and this metric has different distribution for different groups.
A really simplified example would be standard tests' scores - let's say we have group A with a limited resources to practice tests, tutors etc. The more talented students will still score higher.
On the other hand, in group B, where students have access to everything they can dream of, even dumb students can score higher than the best students from the group A.
However, in each respective group the score can still be a predictor of a long-term success - the best students from each group will achieve similar results in their careers. (Yes, yes, I am going on a limb here, but this is a simplified example - so please bear with me.)
If we define equity as #2 and #3 - then we would need to define different thresholds for different groups. It may sound counterituitive - but different thresholds can lead to equalizing opportunities for equally talented people with different access to resources, when we use an imperfect proxy metric to measure a probability of a future performance.
Any flaws in this logic? Comments/feedback are welcome.
I can see at least three ways to define equitable hiring process:
1) All groups are proportionally represented.
2) Candidates from all groups have the same false negative rate (fit candidates are not hired equally across all groups).
3) Candidates from all groups have the same false positive rate (unfit candidates are hired equally across all groups).
The funny fact is that implementing #2 and #3 looks suspiciously similar to affirmative action. Why?
Let say we have an imperfect proxy metric that defines future success and this metric has different distribution for different groups.
A really simplified example would be standard tests' scores - let's say we have group A with a limited resources to practice tests, tutors etc. The more talented students will still score higher.
On the other hand, in group B, where students have access to everything they can dream of, even dumb students can score higher than the best students from the group A.
However, in each respective group the score can still be a predictor of a long-term success - the best students from each group will achieve similar results in their careers. (Yes, yes, I am going on a limb here, but this is a simplified example - so please bear with me.)
If we define equity as #2 and #3 - then we would need to define different thresholds for different groups. It may sound counterituitive - but different thresholds can lead to equalizing opportunities for equally talented people with different access to resources, when we use an imperfect proxy metric to measure a probability of a future performance.
Any flaws in this logic? Comments/feedback are welcome.
(no subject)
Date: 2022-01-26 07:34 pm (UTC)> .. визначення fairness/justice/equity/тощо - є виключно соціальними конструктами, ..
Саме тому я і кажу, що перше, ніж говорити з тобою про "справедливість при наймі", я готовий визначити, що саме я маю на увазі під словом "справедливість". Щоби, якщо ти ти під 'справедливістю' розумієш інше, міу вирішити, чи тобі цікаво говорити про справедливість мою, чи ти хочеш мені запропонувати своє розуміння, чи нема сенсу про це говорити взагалі.
>> щось конкретне?
> тролінг заради тролінгу
Ні в якому разі, це саме те, що написано вище. Я кажу, що не готовий говорити про equity, бо не маю цілісної картинки, що це таке, тому роблю судження лише технічно. Якщо хочеш, епістеміологічно :) Але ні, таки технічно, за своєю основною спеціальністю. А без додаткових уточнень, з технічної точки зору те, що ти робиш в другому і третьому варіанті, виглядає так:
а) Ти пробуєш визначити "щось" через те, яка статистична картинка мала би виникнути в результаті існування цього "щось".
б) Але кількісно ця статистична картинка визначається через змінну "future performance", яку не поміряєш на момент найму,
в) та і з настанням того future ти performance stats можеш оцінити лише в теорії, бо там невідомі помилки кількох видів.
г) Тим більше, сам факт застосування статистики дискретних класифікаторів (true/false positives/negatives) до неперервної змінної (performance) є сумнівним і часто контрпродуктивним, помилка дискретизації може легко міняти знак загальної оцінки (що гірше, найняти десять поганих працівників і одного Бухмюллера, чи не найняти всіх одинадцять?),
ґ) тому рано чи пізно до такої статистики треба буде додавати якесь чергове проксі типу інтегральних прибутків чи втрат працедавця,
д) які настільки сильно залежать від всяких зовнішніх факторів, що тим більше нема шансу впевнено виділити вплив на інтегральні прибутки помилок при наймі.
е) Далі ти переходиш до матеріальних проксі вимірів, доступних на момент найму, як то результати тестів.
є) Але ти знаєш, що ці виміри можуть мати різну ступінь кореляції з цільовою величиною "performance" для різних груп, тому кажеш, що доведеться визначати різні пороги проходження цих тестів для кожної групи,
ж) а це буде де факто affirmative action'ом, що тобі здається цікавим (а мені вчувається тон апостеріорного схвалення концепції affirmative action взагалі, ну, типу, "самі бачите, що це закономірний хід", але це мені вчувається, я мовчу :))
з) Розуміючи чи відчуваючи, що порахувати цільову змінну (див пункти б-д) не вийде, відповідно, визначати різні пороги результатів тесту доведеться, порівнюючи их до практично недосяжної уявної картинки, ти називаєш такий підхід неідеальним.
и) Я погоджуюся: так, неідеальний.
і) При цьому, локально цілком можуть існувати приклади реального рішення деяких з наведених труднощів, але як загальний рецепт дій, або, тим більше, загальне визначення, воно нічим не відрізняється від чистого суб'єктивізму.
Але це все чисто технічна оцінка процесу, будь які actionable речі є сенс обговорювати лише давши хоч якесь практичне визначення equity