не "нічого принципово міняти не можна", "краще якщо нічого принципово не міняти"
Потейтос, потатос - яка різниця між цими ідеями для виборця, який хоче жити краще, і який чує від демократів - "принципово нічого не міняти"? (а "не можна", чи "краще ні" - це вже пофіг, головне, що нічого демократи не змінять принципово.) Я і свій байас на цю тему почЕкаю: яка різниця для виборців, чи живуть вони краще, ніж жили в 1960х чи 1990х, якщо вони хочуть жити краще, ніж ЗАРАЗ?
І тут я ще підмічу помилку істеблішмента демократів - якийсь час він справедливо вважав, що стратегія "fiscally conservative, socially liberal" виграшна. Але часи змінилися - купа навіть республіканських виборців справедливо розчарувалася в дикому капіталізмі і хоче більш лівих економічних ідей (яких їм, до речі, з гіркою насипає Трамп - прям до ідеї регуляції цін державою! ось де простір поскаржитися "це ж як в СРСР!", "ужос, комуністи!").
республіканське гімно від того настільки зацементується, що нормальними способами, без лома, його вже не розколупаєш
Та воно, собсна, вже цементується, само по собі, без нашої допомоги. І тут я повернусь до питання, яке задавав декілька років тому - що будемо робити, коли вони побудують таку собі Угорщину з ядрен-батоном? Де репресій масштабу аля Сталін нема, але де при владі цілком собі такі "м'які" фашисти, де суди злилися з виконавчою владою?
Будемо продовжувати сподіватися, що республіканці самі до тями прийдуть? Чи вже пора готуватися до альтернатив серйозно, а не жартома?
![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
(no subject)
Date: 2025-06-26 03:42 am (UTC)Потейтос, потатос - яка різниця між цими ідеями для виборця, який хоче жити краще, і який чує від демократів - "принципово нічого не міняти"? (а "не можна", чи "краще ні" - це вже пофіг, головне, що нічого демократи не змінять принципово.) Я і свій байас на цю тему почЕкаю: яка різниця для виборців, чи живуть вони краще, ніж жили в 1960х чи 1990х, якщо вони хочуть жити краще, ніж ЗАРАЗ?
І тут я ще підмічу помилку істеблішмента демократів - якийсь час він справедливо вважав, що стратегія "fiscally conservative, socially liberal" виграшна. Але часи змінилися - купа навіть республіканських виборців справедливо розчарувалася в дикому капіталізмі і хоче більш лівих економічних ідей (яких їм, до речі, з гіркою насипає Трамп - прям до ідеї регуляції цін державою! ось де простір поскаржитися "це ж як в СРСР!", "ужос, комуністи!").
Та воно, собсна, вже цементується, само по собі, без нашої допомоги. І тут я повернусь до питання, яке задавав декілька років тому - що будемо робити, коли вони побудують таку собі Угорщину з ядрен-батоном? Де репресій масштабу аля Сталін нема, але де при владі цілком собі такі "м'які" фашисти, де суди злилися з виконавчою владою?
Будемо продовжувати сподіватися, що республіканці самі до тями прийдуть? Чи вже пора готуватися до альтернатив серйозно, а не жартома?