Ділемма донатів

Українцям, що живуть в США:

Ми усі активно донатимо на ЗСУ. Це логічно. Кожен долар працює, рятує життя, допомагає вбивати ворогів. І дофамін приносить, допомагає кукуху зберігти.

Але чи є це оптимальною стратегією "тут і зараз"? Ми бачимо, як республіканська партія реально ставить своєю метою блокування будь-якої допомоги для України. З жовтня ми смокчемо в'ялену моркву замість чергового траншу.

І не можна сказати, що це трапилося несподівано - те, що війну в Україні не треба фінансувати республіканці говорили вголос, а ті, хто не погоджувався - ставали ізгоями у власній партії (наприклад, Ліз Чейні).



В нас скоро вже вибори - доля яких в черговий раз може вирішитися парою десятків тищ голосів. Пара місць в Палаті чи Сенаті в той чи інший бік - може вирішити те, чи отримає Україна десятки міл'ярдів доларів допомоги, чи ні. Навіть середнього розміру пожертви від кожного члена української діаспори - реально можуть змінити результат виборів. (реклама, get out the vote efforts, оце це все).

Але це значить, що буде менше турнікетів, дронів тощо - плюс турнікети можна помацати, а вплив пожертви на результати голосування є абстрактним. Блядська ділемма, насправді. Але будемо якось вирішувати.

Я особисто почну з того, що буду шукати swing districts (з невеликим індексом Кука в той чи інший бік) і донатити дем-кандидатам. (Ідея в тому, що якщо за представників придуть голосувати - то і за сенаторів/Байдена теж проголосують.)