Про обов'язки протестного руху

[mprotsenko]

Часто в спілкуванні з українцями я натрапляю на суперечливу позицію "BLM-активісти повинні зупиняти навіть ті злочини, що прикриваються протестами/українські активісти можуть не зупиняти навіть злочини, які коїть націоналістичний рух безпосередньо" (тут, звісно, я не ставлю на меті накинути на весь рух разом, я веду мову про злочини Білецького, його молодиків і аналогічних націонал-тітушок - які, на жаль, існують, нема де правди діти).

Цю позицію я зустрічав по обидві боки Атлантичного океану - від політичних форумів на кшталт автоюашного, до свіжих коментарів malyj_gorgan.

Я тут прикинув хрін до носу та подумав: "Як можна переформатувати цю проблему, щоб позбутися суперечливості?"

Що, якщо ми посунемо бейзлайн і скажемо - що, якщо зупинка злочинів (прямих чи таких, що поруч відбуваються) НЕ Є ОБОВ'ЯЗКОМ політичного/соціального руху в цілому чи окремих його членів та членкінь?

Тоді, з одного боку, інженер, який не біжить захищати клуби Подолу від молодиків з битами - не є трусом та не має подвійних стандартів.

А з іншого боку, умовні свободовці, які зупиняють безлад на Майдані чи умовна медсестра, яка зупиняє погроми в Сан Хозе - є героями, якім треба уклонитися в ноги. Героїзм - це круто, але це не те, чого можна вимагати по дефолту (цім СРСР страждав, я туди знову не хочу ;) ).

Але що робити зі злочинами, хто повинен їх зупиняти? Якщо ж їх не зупиняти, то це наступить безлад та анархія! I'll go out on a limb here та припущу, що це обов'язок поліції. Так, я знаю, ця думка не дуже популярна як в ультра-прогресивних колах, так і в колах прибічників закону та порядку, але...



Але, може, поліції тупо не вистачає?

Не буду казати про Україну - хоча чисельність поліцейських там така, що багато хто позаздрить. Подивлюсь на близьку мені SF Bay Area. Фінансування поліції сумнозвісного Окленду збільшили (so much for defunding the police!) майже до 350 млн доларів на рік. (Це, до речі - сім відсотків бюджету ЗСУ, не самої поганої армії Європи, і це тільки одне небагате місто!)

Скільки людей ми бачили на погромах в Окленді? Десятки, сотні? Ну, хай пара сотен буде. Це 1,75M на душу окремо взятого бандита-хулігана. Якщо за такі гроші поліція не здатна лад навести, то, може, дійсно щось не так з нею? І, можливо, краще витратити тищ 80 на рік щоб дати кожному потенційному хулігану пристойне житло (хоча б окрему кімнату, а не ярус в бараці), соціалку та безкоштовну замісну терапію, щоб він не думав, де вкрасти на дозу?

Навіть якщо взяти 20% від суми - це вже цивілізоване життя майже для 90 кандидатів. Так, так, я знаю, що ця точка зору дуже непопулярна, що багато людей проти того, щоб допомагати фіг зна кому, мовляв, це несправедливо. Але що нам важливо - справедливість чи ефективність?

(І це я навіть про балансування шкільних фінансів не почав.)

Comments

[garret_lab]

Останавливать преступления (и преступников) -- такой обязанности у общественно-политических движений, конечно, нет. Но зато есть такие, например, обязанности: привлекать полицию для охраны своих маршей; публично и громко отмежёвываться от пользующихся удобным случаем преступников; назначать свои марши на светлое время суток; договариваться с хозяевами о дополнительной охране магазинов и ресторанчиков на пути марша; обеспечивать соблюдение законности во время маршей; и тому подобное.

[lm644]

Про поліцію - це все розумно і правильно, і зупинка злочинів не є обов’язком учасників мирних демонстрацій протесту. Однак наявність цих злочинів, будь-яким чином, але впливає на формування негативної реакції і на самий протест з боку тих, хто за інших умов міг би його й підтримати. Мені здається, що героїзму очікувати не треба, проте висловити своє відношення організаторам протесту, мабуть, мало б рацію, з чисто прагматичних поміркувань.

[malyj_gorgan]

Виключно, щоби уточнити свою позицію, раз мій нік вже тут фігурує як один з прикладів (а не дискутувати, чим ця позиція хороша чи погана) :

Я не наполягаю, що "зупинка злочинів, прямих чи таких, що поруч відбуваються, є обов'язком політичного/соціального руху" взагалі. Хотіти такого було би десь між смішно і наївно. Єдине твердження, яке я можу зробити на загальному рівні, це дуже абстрактна і аморфна думка: ставлення на словах і в дії організаторів (більше) і учасників (менше, але теж) всякого політичного/соціального руху до злочинів, які відбуваються в процесі, во ім'я, або просто поряд є критично важливим (але не єдиним!) критерієм для оцінки цього руху. Трюїзм. Все інше має сенс обговорювати лише на набагато детальнішій базі. Наприклад:
1. якщо політичний/суспільний рух (ПСР) повністю узгоджує свої акції з правоохоронцями, допускає їх всередину і не перешкоджає їхнім діям, то випадковий злочин, скоєний навіть на самій акції, навіть її учасниками, не копроментує ПСР;
2. якщо ПСР виступає проти влади не залучає правоохоронців, але ефективно забезпечує порядок на своїх акціях і відкрито закликає до законності, то злочини, скоєні поза межами акцій і одразу чітко засуджені організаторами, не є їх відповідальністю, навіть якщо їх здійснили люди, помічені серед учасників даного ПСР
2а. якщо у вищезгаданому випадку якісь з організаторів засуджують цей злочин, а якісь виправдовують, то, якщо перші публічно не заперечать других, їх "засудження" можна ігнорувати
3. якщо ПСР не допускають правоохоронців і не забезпечують порядок на своїх акціях чи поряд, вони є де факто співучасниками злочинів, навіть якщо ті здійснюють випадкові люди. Якщо при цьому, всупереч бажанню учасників, акції ПСР відтягують на себе значні сили поліції, щоби запобігти ще більшому безпорядку, то ПСР є відповідальним також і за додаткові злочини, скоєні деінде.
4. ПСР може свідомо іти на злочини, якщо вважає, що це необхідно для досягнення їх мети і аргументує, що з ось цими злочинами треба миритися, бо альтернатива гірша. Деколи я можу з таким погодитися, деколи -- ні; причиною згоди/незгоди тут може бути як розстановка пріорітетів (революція важливіша, ніж цілі вікна вздовж проспекту, тому хай б'ють, якщо треба), так і ставлення до логічних зв'язків (бити вікна зовсім необов'язково)

Десь так. Рух Mee Too з моєї точки зору, скажімо, був майже виключно в рамках сценарію 1, а БЛМ, будучи аморфним і децентарлізованим, мав приклади і сценарію 2, і 2а, 3. Для якоїсь частини учасників -- і 4 теж.

Ще раз нагадаю, що доказувати, що щось було саме так, а не інакше, я не хочу, я просто уточняю розширену структуру своїх поглядів :)